Лихо, яке прийшло на територію України з півночі, різко змінило звичайний перебіг життя. Як для громадян країни, так і для підприємств, які здійснюють цей звичайний перебіг. І насамперед (після ЗСУ та ВПК, звичайно ж) – це харчова промисловість.

Цього року за даними Мінагропрод в Україні зібрали понад 33 млн. тонн пшениці. Урожай суттєво вищий за торішній, торік валовий збір становив трохи більше 25 млн тонн. 

На початку тижня інформаційний простір України облетіли новини про те, що уряд «добровільно» обмежить зростання цін на бутильовану соняшникову олію, борошно і хліб.

Досить дивний заголовок, на перший погляд, але цілком зрозумілий: весь світ очікує на чудові зміни в році, що наступив, після підступних потрясінь минулого.

Початок 2020/21 МР для українського ринку борошна ознаменувався падінням як виробництва, так і експорту. 

Согласно данным ГССУ, производство муки в Украине продолжает снижаться, как и численность населения, определяемая экспертами в 38 млн чел. Однако, по моему мнению, официальная статистика не даёт реальной картины.

Ежегодно в мире проходят десятки отраслевых мероприятий, посвященных рынку продуктов переработки зерновых. Но есть ряд из них, которые можно назвать ТОП-событиями, определяющими глобальное направление развития отрасли.

За результатами першої половини 2018/19 МР обсяги виробництва борошна в Україні знизилися відносно минулих сезонів, що вже не є несподіваним.

За 8 месяцев текущего МГ в Украине произведено около 1,36 млн. тонн пшеничной муки, в том числе почти 10,6% всего объема (более 144 тыс. тонн) – Аграрным фондом. За аналогичный период 2014/15 МГ было произведено около 1,41 млн. тонн.

За січень-листопад 2015 року в Україні вироблено близько 1,83 млн. тонн пшеничного борошна, що на 10% менше за аналогічний період минулого року. З них у листопаді – 187 тис. тонн, що практично дорівнює обсягу листопада 2014 року.

Із сезону в сезон для сектору жита та житнього борошна в Україні характерною є волатильність. Кон'юнктура ринку готової продукції традиційно перебуває в прямій залежності від цін на сировину. При цьому ціноутворення в сегменті зернової зазнає впливу як співвідношення попиту/пропозиції, так і економічної ситуації в країні. Так, протягом останніх 5 років посівні площі під житом значно скоротилися через переорієнтацію аграріїв на більш рентабельні культури. Детально про роботу зазначених ринків на старті 2015/16 МР у нашому матеріалі.

Очевидно, що цінова ситуація на українському ринку пшеничного борошна перебуває в прямій залежності як від кон'юнктури ринку продовольчої пшениці, так і активності попиту покупців.

Косюку, Петрову, Бєликову, Іванчику, Касьянову і Журавльову вдалося поліпшити фінансові результати, а Бахматюк – на грані дефолту.

Загальновідомим фактом на сьогоднішній день є наявність перепон для розвитку сільського господарства, що проявляється, перш за все, у відсутності належного фінансування аграрного сектору економіки.

Девальвація гривні зіграла злий жарт з багатьма агропідприємствами країни. Ситуація склалася таким чином, що з тринадцяти публічних агрохолдингів п’ять змушені були реструктуризувати свій борг, не маючи можливості сплачувати за кредитом. Збитки від курсових різниць після девальвації гривні з 8 до 21 гривні за долар не дозволили вберегти кошти навіть великих аграріїв.