Українські виробники хліба потребують інструментів для ефективного регулювання недобросовісних торгових практик при взаємодії з мережами ритейлу, оскільки наявні "конфлікти інтересів" у комерційних відносинах негативно впливають на постачальників продукції, кінцевих споживачів, а також державу загалом. 

 Борошно і гречка в магазинах — важливий індикатор того, що у нас є що їсти. Зараз ці товари стабільно присутні в магазинах і поки немає причин хвилюватися. Однак війна вплинула на постачання деяких круп, і наше харчування в майбутньому сезоні буде залежати від того, що вирощуватимуть українські фермери цього літа. 

Постковідний період перевірив на міцність всіх без винятку учасників агробізнесу України та світу. При цьому, якщо в торгівлі зменшення обсягів експорту зерна через торішній неврожай з лишком компенсувалося високими цінами і зростанням обсягів у грошовому вираженні, то для сектора переробки це стало реальним випробуванням на міцність.

Во вторник, 15 июня, на сайте Верховной Рады был зарегистрирован законопроект №5657 «О фортификации муки», поданный группой нардепов от фракции «За Майбутнє». Инициаторами выступили народные депутаты Тарас Батенко, Ирина Констанкевич и другие.

2020/21 МР випробував на міцність усіх без винятку учасників аграрного ринку України, але саме переробники найчастіше виявлялися між молотом і ковадлом, лавіруючи між «хотілками», з одного боку, аграріїв, а з іншого – пекарів та імпортерів.

Скорочення населення в Україні, зміна споживчих переваг і зростання тіньового виробництва – ключові фактори, які мають найбільш істотний вплив на трансформацію українського ринку борошна.

Зерновой сезон-2018/19 уже приближается к завершению и уже можно начинать подводить определенные итоги. Об основных тенденциях в текущем сезоне на мукомольном украинском рынке рассказал председатель ревизионной комиссии ГС «Мукомолы Украины» Сергей Сакиркин.

Незважаючи на складні політичні умови в Україні в останні 5 років, саме на цей період припав активний розвиток української борошномельної галузі. Помітним є істотне зростання інтересу інвесторів до даної галузі, що дозволило як наростити виробничі потужності і, відповідно, обсяг вироблення і експорту даного продукту, так і відкрити українське борошно для безлічі іноземних споживачів.

Виробництво круп в Україні щорічно зменшується, адже виробники воліють переходити на менш проблемні та начебто більш рентабельні культури.

Протягом останніх декількох сезонів Україна істотно збільшила виробництво пшеничного борошна і наростила експортний потенціал, що дозволило розширити ринки збуту готової продукції.

Специфіка формування тенденцій на ринку борошномельно-круп'яної продукції України пояснюється, у першу чергу, тим, що він є ланкою в ланцюжку "від поля – до столу".

Незважаючи на те, що в Україні останніми роками спостерігається збільшення обсягів виробництва пшениці, для ринку продуктів її переробки характерною є знижувальна динаміка.

Робота Аграрного фонду як державного комерційного підприємства завжди залишалася під пильною увагою учасників зернового й борошномельного ринків України.

З початку 2015 року ціна на хліб і хлібобулочні вироби в Україні підвищилася більш ніж на 34%, що було зумовлено рядом об'єктивних факторів: зростанням цін на борошно, електроенергію, бензин.

Проблема якості зібраної пшениці врожаю 2014 року в даний час є важливою і актуальною. Ряд борошномелів повідомляє, що в Україні вже утворився дефіцит зерна хлібопекарських кондицій.