Головні інсайти з фахової конференції «Хлібна індустрія-2024»
Друга національна конференція-виставка «Хлібна індустрія – 2024», яка відбулася 16-17 травня 2024 року у м. Черкаси, це про зерно та хлібні продукти; про виробництво та збут; про проблеми, виклики та можливості; про внутрішній ринок та експорт; про втрати на здобутки; про досвід та натхнення; про конкуренцію та співпрацю; про інновації та маркетинг; про споживачів та постачальників; про борошно та хліб; про макарони та крупи; про те де зараз і куди йдемо.
«На конференції говоримо про виклики та проблеми, що постали перед галуззю, а також про рішення, які знаходять підприємства та держава, для їх вирішення», - наголосив Родіон Рибчинський, директор Спілки «Борошномели України», на початку дводенного фахового форуму.
Першу панельну дискусію «Виклики 2024 року перед державою й агропродовольчим бізнесом та шляхи їхнього вирішення» відкрила модератор Олена Ковальова, експерт з питань аграрної політики, презентуючи результати опитування 236 підприємств харчової промисловості за 4 напрямами: борошно, крупи, макарони та хліб.
«На сьогодні найбільші проблеми пов’язані з бронюванням, доступністю робочої сили, доступністю до фінансів і логістикою. 100% опитаних підприємств зазначили, що для них критичною є доступність до кредитів. Майже 75% планують розширювати виробництво і виходити на експорт, де основним напрямком буде ЄС. Щодо альтернативної енергетики: приблизно 40% респондентів влаштовують альтернативні джерела енергії, які вони використовують – у понад половини це дизельні і сонячні генератори. Також понад половини опитаних підприємств вважає, що доцільно локалізовувати альтернативні джерела енергії», - зазначає експертка.
Під час свого виступу Тарас Висоцький, виконувач обов’язків Міністра аграрної політики та продовольства України, зазначив, які кроки здійснює Міністерство для допомоги українському агробізнесу. Зокрема, 13 травня 2024 року радою ЄС було прийнято кінцеве рішення щодо кроугазії кількох зон вільної торгівлі між Україною та ЄС. Наступним кроком плануються перемовини щодо перегляду угоди про асоціацію зовнішньої торгівлі довгостроково. Як зазначає Тарас, є підстави вважати, що будемо говорити про вільний доступ для хлібобулочної продукції до ЄС в довгостроковій перспективі.
Також виконувач обов’язків Міністра аграрної політики та продовольства України відзначив, що важливими є наявність доступних ринків, здійснення транспортування і доставки продукції, передумови для внутрішнього виробництва та необхідний доступ до сировини. Тому планується підписання меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством аграрної політики та продовольства України і виробниками щодо обсягів експорту пшениці. «Війна триває, але зафіксовані діалоги з асоціаціями і представниками інших країн дають право розраховувати, що ми не повернемося до попереднього стану. Можливість виростити продукцію має бути доступною, тому ми доклали зусилля для вирішення питань, які були попередні 2 роки».
Про ключові проблеми переробного сектору розповів спікер Андрій Табалов, Голова наглядової ради ПАТ Черкаський хлібокомбінат: «Попередньо розглянуті проблеми є найбільш болючими і для переробного сектору. Також хочу звернути увагу, що дуже мала кількість переробних підприємств була заснована саме в період сучасної України»
Спікер Ольга Шевченко, радник Голови Держпроспоживслужби України, заступник директора з міжнародного співробітництва Державного науково-дослідного інституту біотехнологій і штамів мікроорганізмів, поділилася думкою про те, що чекає на українських виробників товарів, що містять продукти тваринного походження, які можуть стикнутися з певними вимогами щодо виробництва та експорту до країн ЄС: «Перехід до європейських стандартів є оптимальним, оскільки Україна взяла свій курс до європейської інтеграції. Зокрема це стосується галузі безпеки харчової продукції, яка є однією з найбільш перебудованих з точки доступу до ринку та споживача. Відповідність стандартам не завжди означає достатність - перевіряється доступ країни до ринку, потужностей виробництва до ринку, сертифікація для продуктів тваринного походження або які містять їх. Європейський ринок може потребувати спеціальні стандарти, умови, маркування, можуть відрізнятися регіональні вимоги в країнах-членах або мережах. При цьому, з точки зору державного регулювання і регулювання імпорту, країни ЄС знаходяться в кращих умовах порівняно з іншими колегами по імпорту»
Також Ольга розповіла про систему «Крезіс» - цифрову платформу ЄС, в яку при першому ж перетині кордону країн-членів вносяться і зберігаються дані про продукт, з метою оптимізації всіх процесів перевірки і швидшого виявлення можливих невідповідностей. Як вважає спікер, застосування цієї системи дасть можливість українським виробникам зекономити час проходження і оформлення вантажів на кордоні.
«За даними Всесвітнього банку, загальна сума втрат в сільському господарстві України складає 69,8 млрд доларів США, включно з втратами, пов’язаними з руйнуванням Каховської греблі. У дуже важких умовах працюють аграрії зокрема в Херсонській області через затоплені території та воєнні дії. Також була проблема з водою для населення, аграріїв, промисловості. Інша, одна з найбільш глобальних проблем світу - зміна клімату. В найближчій перспективі прогнозоване підвищення температури може збільшити врожайність, зокрема на півночі України. Однак ці перепади також можуть нашкодити в разі перевищення важливих показових значень, зокрема на півдні України, у вигляді лісових пожеж, посух. Вплив зміни клімату на сільське господарство та продовольчу безпеку вимагає проведення потенційних дій на різних рівнях», - зауважив у своєму виступі Сергій Власенко, заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України.
Сергій Поліщук, виконувач обов’язків начальника Державної екологічної інспекції Центрального округу – Головний державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу, відзначив важливість забезпечення енергетичної стабільності. Зокрема, через втрати електрогенерації внаслідок російських атак на енергосистему України, було внесено застосування альтернативних джерел енергії – генераторів. Також Сергій звернув увагу на проблеми зношеного обладнання, вимивання обігових коштів, відсрочення кредиту ритейлу і невигідність довготривалого використання генераторів.
«Врожайність в цьому році нижча. Отримуємо менший врожай, але кращу пшеницю. Однак чи є сенс вирощувати пшеницю високої якості, якщо різниця в ціні зі звичайною мізерна? Тому, якщо ми розраховуємо на довгострокові контракти, потрібно зробити умови, аби вирощувати пшеницю преміум класу було вигідно», - повідомив спікер Віктор Шеремета, Перший віцепрезидент Асоціації фермерів та приватних землевласників України.
На останок першої панельної дискусії Микола Мороз, директор управління стратегічного розвитку аграрної промисловості, поділився інформацією про процес бронювання після 18 травня 2024 року: «Бронюванням буде займатися Генштаб, а інформація, яку подають організації, буде направлена в Міністерство Оборони України. Ті, хто були заброньовані, отримують відстрочку на один місяць. Зміною буде відповідальність зокрема для органів місцевого самоврядування, державних органів, обласних рад та керівників підприємств. Вони будуть відповідальні за оповіщення, видачу повісток, реєстрацію розпоряджень територіальних центрів комплектування»
Друга панельна дискусія «Стійкість ланцюгів доданої вартості хлібної індустрії» розпочалася з виступу Надії Бігун, заступника міністра економіки України, яка розповіла про платформу «Зроблено в Україні», спрямовану на допомогу виробникам-учасникам, задля їх розвитку і отримання переваг на внутрішньому ринку.
«Мета проєкту «Зроблено в Україні» - забезпечити зростання ВВП і досягнути економічної самодостатності. Платформа націлена на покращення діалогу з державною владою і забезпечення кращих умов для бізнесу, зокрема через програми розвитку. На даний момент є п’ять основних напрямків цих програм, першим з яких є напрям публічних закупівель. Ми плануємо розширити реєстр товарів, щоб забезпечити зростання внутрішнього споживання. Програма розвитку сировинного експорту буде сфокусована на виробниках, які створюють більшу додану вартість. Програма стимулювання попиту на українські товари має привчити покупців дивитися на країну-походження товару і обирати українське. Зокрема, реалізація цього напряму планується через програму кешбеку для кінцевих споживачів. За допомогою програми «ЄОселя», ми стимулюємо відновлення і розвиток ринку будівництва, створення нових робочих місць з виробництва будівельних матеріалів», - зазначає Надія.
За словами заступника міністра економіки України анонсовані минулого року грантові програми також продовжують реалізовуватися і надають можливість бізнесу отримати додаткові кошти на розвиток свого виробництва. Вже працює програма компенсації вартості сільгосп техніки українського виробництва. Будуть реалізовані також програми стимулювання інвестицій. Відновлена і в подальшому буде переглядатися програма для бізнесу 5-7-9. В дану програму були внесені зміни, останні з яких сфокусовані на переробці. Для переробників ліміти були збільшені, а відсоткова ставка зменшена.
Про те, як виробнику стати постачальником хліба і хлібобулочної продукції для ЗСУ, розповіла Вікторія Виноградова, Директорка управління закупівель Державного оператора тилу МОУ. За словами спікера, найбільш цінним для подальшої співпраці з оператором є бажання підтримувати ЗСУ, доброчесність і професійність виробника.
Спікер Наталя Петрівська, Виконавчий директор Українського фуд-ритейл альянсу, підтримала думку про озвучені проблеми та можливості, а також зауважила на питанні бронювання, відключень електроенергії та прогнозованих змін цін на хлібобулочні товари: «З одного боку, ми розуміємо, що нам потрібно захищатись. З іншого, ми розуміємо, що ми захищаємо продовольчий фронт і без наших працівників ми будемо змушені припинити роботу. Щодо віялових відключень електроенергії, то станом на 2023 рік, приблизно 75% найбільших торгових мереж використовували генераторні установки. Вони пройшли більш-менш налагоджено цей період, але ми розуміємо, що виникає питання палива. Крім того, відключення електроенергії означає суттєве підвищення цін на продукцію. Лише у Харківській області можливе зниження цін на 20-30%, але і в цьому регіоні підвищуються ціни на електроенергію та логістику»
Спікер Сергій Іващенко, начальник відділу по роботі з державними установами та корпоративної соціальної відповідальності ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА», підтримав тему важливості бронювання для подальшої діяльності підприємств. Також спікер висловив сумніви щодо доцільності організації програм дешевих грошей і можливостей для інвестування: «Бізнес не прийде через воєнні ризики, і проєктом «Зроблено в Україні» ця проблема не врегульовується»
Під час третьої панельної дискусії «Альтернативна сировина, інноваційні технології, інноваційні продукти» Сергій Соц, декан факультету технології зерна і зернового бізнесу Одеського національного технологічного університету, к.т.н., презентував альтернативну сировину і дав оцінку переробки різних культур.
«Пластівці сьогодні стали популярні, набирає попит борошно з круп’яних культур. Також хочу звернути увагу на такі культури, як сочевиця, галузевний ячмінь, овес і пшениця. Сочевиця ще 15 років тому була повністю імпортованою зерновою продукцією, але зараз вже майже 10 сортів цієї культури внесені в реєстри і в Україні активно займаються її вирощуванням. Традиційні для нас овес і ячмінь, крупи і пластівці, на мій погляд, не є доволі цінною культурою», - зазначає Сергій. Однак, на думку експерта, через сумніви виробників у вирощенні культури та засівання іншою, виникає дефіцит сировини. Також спікер звернув увагу на проблему нестачі фахівців і висловив готовність організації до проведення навчання.
Олександр Верещинський, доктор технічних наук, засновник та співвласник ТОВ «ОЛИС», розповів про тенденції розвитку сучасної переробки зернових в Україні: «Великі та середні підприємства мають великі операційні видатки та відчувають потенціал до конкуренції. Сьогодні вони вже готують нову переробку. Перш за все, це традиційні культури, переробка гречки, вівса, виробництво кукурудзяної крупи. Проявляють цікавість до переробки також аграрії, які вирішили, опираючись на власну сировинну базу, проявити власні потужності»
Поділився інформацією про можливості, які є зараз на ринку, і які з них варто використовувати, Сергій Тонконог, представник Astra Group. На думку спікера, для успішного функціонування підприємства потрібна стала бізнес-модель, яка дозволяє переробити синдикати і залишити фінанси на розвиток, масштабування бізнесу. Вона неможлива без сталого виробничого процесу, сталої команди, сталого клімату: «На кожному етапі процесу виробництва хліба потрібно створювати сталий клімат. Зараз на ринку України з’явилося обладнання для створення такого клімату. Зокрема, нове обладнання компанії «Оксіком» з Нідерландів. Дане обладнання швидко стало поширеним у світі, не лише серед пекарень»
Завершив третю панельну дискусію Владислав Карпенко, Керівник групи з розвитку продуктивності та доступу до ринків Програми USAID з аграрного та сільського розвитку АГРО з презентацією програм підтримки: «Ми розвиваємо не лише бізнес по виробництву і вирощуванню сільгосп продукції, а й по її переробці через підтримку переробників і виробників обладнання. Нещодавно проєкт АГРО анонсував Програму з підтримки елеваторів і вже підтримав 13 елеваторних потужностей. Ми розширили діяльність цієї програми на переробні підприємства, які мають бажання збільшити свої потужності по зберіганню. Крім того, у нас вже підписана угода з 9 переробними підприємствами, в число яких входять борошномельні підприємства і виробники олії. Також вже офіційно розпочалася доволі масштабна програма для допомоги у вирощуванні зернових олійних культур. Вона полягає у забезпеченні насіння, добрива, технології вирощування, налагодження взаємодії між виробниками та переробниками»
За словами Владислава, завершилась програма, спрямована на відкриття підприємств по вітамінізації борошна. На конференції «Хлібна індустрія - 2024» була підписана угода з останнім учасником програми, ТОВ «ДиканькаМлин». Крім того, було анонсовано Програму з розвитку співпраці між переробними підприємствами і фермерами, які є потенційними постачальниками сільгосп продукції. В першу чергу, це стосується нішевих культур, таких як: озима, ярець, спельта, галузевий ячмінь та овес, просо. Дана програма спрямована на налагодження взаємодії між переробними підприємствами і фермерами за умовами контрактного вирощування, за якою переробник гарантує закупівлю.
На четвертій панельній дискусії «Чи співпадають бажання споживачів та можливості виробників?» модератор Владислав Аверченко, генеральний директор ПрАТ «Концерн Хлібпром» (ТМ «Agrola», «Вінницяхліб», «Bandinelli», Grill&Bakery та ін.), відзначив проблеми, спричинені впливом війни на споживача: «Кількість споживачів постійно коливається, оскільки багато людей виїжджає за кордон і повертається. Також зважаємо на внутрішню міграцію. У споживача, що приїхав з інших регіонів і купував продукцію інших брендів, та місцевого виробника відбувається челлендж, оскільки виробник роками вибудовував довіру до себе і своєї продукції, а люди, що прибули, не лояльні. Крім того, наразі маємо неоднорідний склад сімей: багато жінок з дітьми виїхали за кордон, чоловіків мобілізують. Це вкладає свій вплив на культуру споживання. Загалом, відбувається порушення цільової аудиторії. Тож, поговоримо про способи, які допоможуть втримати споживачів, знайти нових та вибудувати довіру»
Марина Забарило, Директор Consumer Panel Services GfK Ukraine, відзначила зміни під час війни з точки зору споживача, а також розповіла про тренди і перспективи розвитку. Як зазначає спікер, в минулому році більша половина домогосподарств в Україні ледь могла звести кінці з кінцями. У цьому році, хоча все ще кожне друге господарство перебуває у скруті, ця частка поступово скорочується і це вже менші показники, ніж у 2022 році. «Ми говоримо про те, що споживач адаптується. Це не означає, що в нас стало більше грошей. Це означає, що ми переглянули те, що для нас є необхідним, і виключили все, від чого можна було відмовитися»
За словами Марини, в порівнянні з періодом до початку повномасштабного вторгнення, репертуар споживачів розширився. В 2022 році відбувалося скорочення, а зараз кількість магазинів, які відвідували споживачі, практично повернулася на довоєнний рівень. Щодо брендів, то їх кількість в репертуарі одного споживача виросла в порівнянні з 2021 роком. Це означає, що зросла конкуренція за споживача, за менші, порівняно з попередніми роками, гроші. Також серед позитивних тенденцій - зростання частоти покупок споживачів. У виробників з’явилася можливість більше контактувати зі споживачами. Не всі виробники скористалися цією можливістю, але зокрема від цього виграли супермаркети. Гіпермаркети і ринки залишились на тому ж рівні, а традиційна торгівля і онлайн втратила частину покупок.
«Однак при виборі фактору прийняття рішення між ціною та якістю, більша половина обирає ціну. При цьому, бачимо з кінця минулого року, що частка тих, хто обирає не бренд, а ритейл почала зменшуватися. Частка тих, хто обирає ціну, а не якість, також падає. Це дає привід говорити, що, попри те, що грошей в нас небагато, український споживач хоче розуміти, на що він тратить кошти. Там, де бачить різницю, він готовий платити більше», - повідомляє директор Consumer Panel Services GfK Ukraine.
«Чи співпадають бажання споживачів та можливості виробників? Так, співпадають, якщо виробники досить гнучкі у наш час», - пряму відповідь на тему панельної дискусії надала Наталія Назаренко, керівник проєкту «Бо-Хліб». На прикладі власної торгівельної мережі Наталія розповіла про гнучкість і стійкість виробника хлібобулочної продукції, відкритість до споживача і забезпечення належної якості виробів: «Насправді, в проєкт «Бо-Хліб» ми вклали усе найкраще, що робимо кожного дня»
Про якість продукції, про розвиток тенденції якості та якими засобами це можна зробити повідомив спікер Дмитро Жигунов, професор, доктор технічних наук, завідувач кафедри технології зернових продуктів, хліба і кондитерських виробів ОТУ.
«У борошна протягом року ми досліджували двічі зміну показників якості. Сила борошна змінювалася від слабкого до сильного. Також дуже різною була поведінка цього борошна в ході процесу виробництва. В минулому році ми провели аналіз якості борошна українських виробників. За його результатами, пласти виробників врожаю 2022, 2023 і 2024 років мають однакове середнє значення, вміст білка покращився на 5%, а от сила борошна зменшилася за рахунок того, що збільшилася пружність і дуже суттєво зменшилася стяжність», - розповів Дмитро. Також спікер зазначив важливість діалогу між хлібопекарем і споживачем. Для його налагодження необхідна система оцінювання великої кількості показників, яка дуже дорого коштує і не доступна багатьом підприємствам. Дмитро вбачає альтернативу у методі, за яким борошно оцінюється з точки зору всіх його складових речовин, які впливають на його здатність до використання у хлібопекарській галузі. Крім того, є метод із застосуванням сучасного обладнання для автоматичної оцінки від компанії «Шапень». Однак найбільш доступним методом Дмитро відзначив механічний, який дозволить виробникам оцінювати борошно від постачальника і наскільки воно підходить для виробництва його продукції.
За темою перспектив і проблемних напрямів зовнішньої логістики виступив Павло Мірзак, Асоційований Партнер, керівник Вінницької філії ТОВ «Глобал Оушен Лінк»: «До початку повномасштабного вторгнення географією наших перевезень переважно був Близький Схід, зокрема Ізраїль, Палестина, Іран, Ірданія і Північна Африка, а також Східна та Західна Африка. Незважаючи на сильних конкурентів, це було ефективно через дешевшу і зрозумілу логістику, чіткі цифри і строки доставки, завдяки чому було доступно планування перевезення. Після повномасштабного вторгнення маємо повністю зруйновані логістичні ланцюжки. Тож, наразі ми переважно перевозимо вузькоспеціалізовані товари, зокрема борошно різних типів для випікання тортів і тістечок та крупи різного типу. Традиційними ринками, які залишилися, є Ізраїль, Палестина, Північна Африка та Канада. Змінилися контракти і географія відвантажень. Зокрема, з початку війни українська агропродукція почала експортуватися через порти Румунії, Болгарії, Турції, Хорватії, Словенії, Німеччини, Польщі та Італії. Географія велика, оскільки у кожному порті своя специфіка – не всі були готові до об’ємів продукції постачання, не всі адаптовані, не всі були готові співпрацювати»
На останок Павло повідомив про те, що сервіс однієї з найбільших ліній переноситься в Одесу. Завдяки цьому морський перевізник буде пересуватися напряму між Одесою та Туреччиною і продукція швидше потрапить до кінцевого споживача. Також, за словами спікера, є інформація про сполучення між Порт-Саїдом і Одесою. Відкривається новий і найшвидший сервіс – з Румунії.
Під час другого дня конференції «Хлібна індустрія – 2024» відбувся семінар «Як збільшити експорт української продукції з доданою вартістю за рахунок використання наявних маркетингових інструментів?» за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО). Модератором семінару виступив Родіон Рибчинський, директор Спілки «Борошномели України».
Також 17 травня відбулося три паралельні виїзні сесії:
- На ТОВ «ЧеркасиЕлеваторМаш» зі спеціалізованою сесією «Нові продукти на основі екструзії» та демонстрацією і запуском лінії з переробки сої на обладнанні Bronto
- На ТОВ «Черкаси Хліб» – спеціалізована сесія «У що сьогодні вигідніше інвестувати – в технології чи маркетинг?»
- У заклад «Бо Хліб», де була проведена спеціалізована сесія «Чи можна заробити на хлібній франшизі?»
Організатори форуму «Хлібна індустрія – 2024»: Всеукраїнська асоціація пекарів, Спілка «Борошномели України» та Agro Marketing Agency.
Фаховий захід проводився за підтримки: ТОВ ЧеркасиЕлеваторМаш (ексклюзивний спонсор), Ciftkartal Degirmen Україна (золотий спонсор), Lesaffre Ukraine (партнер з якості), Міністерство економіки України (за підтримки), Програма USAID з аграрного і сільського розвитку - АГРО (за підтримки), Міністерство аграрної політики та продовольства України (за підтримки), Черкаська військова адміністрація (за підтримки), Зроблено в Україні (за підтримки), ТОВ «ОЛИС» (спеціальний партнер), Торгово-промислова палата України (офіційний партнер), Українська Рада бізнесу (офіційний партнер), Астра груп (партнер), Оксіком (партнер), Enzym Bakery Solutions (партнер).
Конференція-виставка «Хлібна індустрія – 2024» – це захід про хліб та хлібобулочні вироби, макарони, борошняні вироби, борошно та крупи, маркетинг і збут продукції.