За останні два місяці російських атак зазнали три великі українські млини, перевалка вантажів у портах Великої Одеси скоротилася більш ніж у 15 разів, а судноплавство в Чорному морі практично зупинилося. На тлі руйнування виробничої та експортної інфраструктури українська борошномельна галузь продовжує забезпечувати продовольчі потреби країни, інвестувати у виробництво та боротися за міжнародні ринки. Про масштаби втрат, адаптацію підприємств і глобальні наслідки російської агресії директор Спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський розповів 29 вересня під час свого виступу на IAOM Eurasia Conference & Expo 2026 у Ташкенті (Узбекистан).
Під час свого виступу Родіон Рибчинський розповів про становище української зернопереробки на п’ятому році повномасштабної війни. У центрі виступу – скорочення внутрішнього ринку, економічні втрати підприємств, зміни в експортній торгівлі та загрози для міжнародної продовольчої безпеки.
За представленими даними, в Україні залишилося 466 діючих млинів проти 678 до повномасштабного вторгнення. Скорочення становить 31%. У 2024 році підприємства виробили 2,3 млн тонн борошна за встановлених потужностей близько 3,5 млн тонн. Внутрішній попит на борошно у 2025 році знизився до 2,1 млн тонн проти приблизно 3 млн тонн до війни. Таким чином, український ринок втратив 30% споживання. Операційна маржа борошномельних підприємств скоротилася з довоєнних 12% до 8%.
Попри це, підприємства продовжують вкладати кошти у виробництво. Середній річний обсяг капітальних інвестицій у 2023–2025 роках становив 1,212 млрд грн проти 542 млн грн у 2022 році. Основним джерелом фінансування залишається власний грошовий потік підприємств. Один із напрямів інвестицій – енергетична автономність. Також підприємства розвивають спеціалізоване виробництво, впроваджують технології з високим виходом продукції, органічну та халяльну сертифікацію, поступово запроваджують стандарти ISO 22000, BRC і FSSC 22000.
В умовах війни борошномельна промисловість залишається важливою складовою продовольчої безпеки України. Підприємства забезпечують постачання борошна до східних і південних регіонів, беруть участь у закупівлях для потреб армії та гуманітарних програмах.
Ще одним напрямом виступу стали результати незалежного багаторічного дослідження якості та безпечності української пшениці та борошна, реалізованого за підтримки за підтримки Швейцарської програми просування імпорту SIPPO, ініційованої Державним секретаріатом Швейцарії з економічних питань SECO в межах співробітництва у сфері економічного розвитку. Представлені результати засвідчують відповідність дослідженої пшениці борошномельним стандартам ЄС. Водночас відзначається дефіцит білка в окремі періоди та відновлення цього показника у 2025 році. За результатами лабораторного контролю вміст забруднювальних речовин був значно нижчим за максимально допустимі рівні ЄС, а досліджене борошно відповідало європейським вимогам.
Найгостріший блок доповіді стосувався нової хвилі російських атак на українську продовольчу інфраструктуру. Одночасно різко погіршилася ситуація з морським експортом. Після 22 липня перевалка вантажів у портах Великої Одеси скоротилася більш ніж у 15 разів. Наприкінці липня кількість суднозаходів знизилася до одного-двох на добу, а в серпні була близькою до нуля. Порушення українських експортних маршрутів безпосередньо позначається на країнах, залежних від імпорту продовольства. Скорочення поставок із України, відповідно до представленої оцінки, підвищує ризики дефіциту та зростання продовольчих цін на міжнародних ринках.
Завершальний блок виступу Родіон Рибчинський присвятив економічним наслідкам російської агресії. «Знищення конкурента стає інструментом захоплення ринку», – охарактеризував російську модель економічної конкуренції Родіон Рибчинський.