Зернопереробка як опора економічної стабільності України: ризики, технології та нові ринки

Страхування виробництв під час війни, доступ до ринків ЄС і Китаю, якість зерна нового врожаю, стан борошномельного, круп’яного та макаронного сегментів, модернізація підприємств і пошук нових каналів збуту – ці питання сформували ділову програму конференції «Зерно і переробка 2026», що відбулася 16–17 вересня у Вінниці, організатором якої висьупили Спілка “Борошномели України” та Agro Markitng Agency. У вітальному слові Святослав Ткаченко, CEO Agro Marketing Agency, попри усі виклики та складнощі подібні зустрічі потрібні для учасників ринку - це можливість разом пропрацювати усі складнощі, сформувати стратегію розвитку галузі та план її втілення. Представники держави, власники та керівники бізнесів, технологи, аналітики та галузеві асоціації говорили про рішення, від яких уже сьогодні залежить розвиток економіки української зернопереробки. Програма конференції охопила весь ланцюг – від сировини та технології до готового продукту та його реалізації.

Державна політика: страхування воєнних ризиків, податки та євроінтеграція

Одним із актуальних питань тематичного блоку конференції, присвяченому державній політиці в галузі, стало страхування воєнних ризиків для бізнесу. Тарас Висоцький, міністр аграрної політики та продовольства України, повідомив, що в проєкті Держбюджету-2027 передбачено 58,7 млрд грн на страхування воєнних ризиків. За його словами, ці кошти будуть акумулюватися у спецфонді та покривати втрати як виробничих активів, так і продукції, а до його фінансування планують залучати міжнародних партнерів. 

Значна частина питань, накопичених у бізнесу, прозвучала під час панельної дискусії «Взаємодія державних органів з агропродовольчим бізнесом». Її модерував Родіон Рибчинський, директор Спілки «Борошномели України». До дискусії долучилися Денис Башлик, заступник міністра економіки України, Олександра Авраменко, голова комітету з євроінтеграції «Асоціація Український клуб аграрного бізнесу», радниця віце-прем'єр-міністра України з євроінтеграції, та Оксана Осьмачко, радниця голови Держпродспоживслужби України.

Родіон Рибчинський продовжив фокусувати увагу на ситуації зі страхуванням воєнних ризиків безпосередньо для переробних підприємств – як зауважують учасники ринку, підприємства яких постраждали від російських ударів, отримання оцінки збитків може розтягуватися на місяці. Денис Башлик погодився, що такі строки для стратегічних виробництв є неприйнятними, і повідомив про роботу над розширенням можливостей державних механізмів страхування, залученням додаткових фахівців та міжнародного фінансування.

Ще одним предметом дискусії став податковий розрив між закупівлею зерна зі ставкою ПДВ 14% та реалізацією готової продукції за ставкою 20%. Денис Башлик зазначив, що міністерство готове бути медіатором у діалозі з іншими державними інституціями, однак для аргументованої зміни підходу потрібен розрахунок економічного ефекту для галузі.

Оксана Осьмачко зосередилася на вимогах, до яких українським переробникам доведеться адаптуватися в процесі євроінтеграції. За її словами, ЄС не планує послаблювати вимоги Green Deal, енергоефективності та сталості. Для українських борошномелів одним із ключових завдань стає забезпечення стабільної, передбачуваної якості продукції від партії до партії відповідно до специфікацій європейських замовників.

Вона також звернула увагу на вуглецевий слід продукції: близько 80% його обсягу формується ще на етапі вирощування зерна. Тому відповідність майбутнім вимогам ЄС потребуватиме системної роботи переробників із постачальниками сировини, зокрема у напрямку скорочення вуглецевого сліду.

Олександра Авраменко окремо говорила про практичні регуляторні вимоги, до яких має готуватися бізнес: Водну директиву ЄС, правила пакування та утилізації відходів. У дискусії про використання заборонених у ЄС засобів захисту рослин вона зазначила, що ця сфера регулюється комплексом європейських норм, а відповідні зміни українського законодавства передбачені планом його адаптації до норм і правил ЄС на 2027–2028 рр. На нинішньому етапі зменшити ризики для переробника можуть простежуваність сировини та довгострокова контрактація з перевіреними виробниками.

Ще одним питанням стало відкриття китайського ринку для українського борошна. Оксана Осьмачко та Денис Башлик повідомили, що процес перебуває на етапі ліцензування виробників і полів. Китайська сторона погодилася розпочати з пілотного допуску трьох-чотирьох компаній та проводити перевірки у форматі онлайн-аудитів. Під час обговорення також наголосили, що після багаторічної роботи державних органів над відкриттям ринку самим компаніям потрібно бути готовими пройти необхідні процедури допуску.

Ринок зерна та продуктів переробки: виробництво, якість і зміна балансів

Про ситуацію на ринку пшениці говорив Андрій Біленький, керівник аналітичного відділу компанії «Укрпромінвест-Агро». Нині ключовим фактором впливу на зерновий ринок є експортна логістика. Обмеження роботи чорноморського напрямку вже суттєво розвело українську та світову ціну на зерно. “Світові ціни на пшеницю після загострення ситуації зросли приблизно на $55/т, тоді як в Україні знизилися орієнтовно на $48/т. Таким чином сформувався додатковий спред близько $100/т – фактично вартість ризиків”, – зауважив Андрій Біленький, підкресливши, якщо Україна не зможе експортувати заплановані обсяги, невивезене зерно перейде у наступний сезон, що може сформувати нетипово високі перехідні залишки.

Для переробників вирішальне значення має не лише кількість зерна, а й його характеристики. Олег Оніщенко, менеджер з технічних та претензійних питань ІП «СЖС Україна», представив результати дослідження пшениці врожаю-2026. Середня натура пшениці становить 78,0 кг/гл проти 77,2 кг/гл у 2025 році, а частка зерна з натурою 78 кг/гл і вище зросла до 54% проти 39,3% торік. Це один із найпомітніших позитивних сигналів для борошномелів. За білком і клейковиною картина значно стриманіша. Середній вміст білка становив 11,43% проти 11,46% у 2025 році, сирої клейковини – 19,7% проти 19,9%. Тобто за цими показниками врожай фактично залишився на рівні попереднього року. Водночас довша динаміка показує помітне падіння: у 2020 році середній білок становив 12,89%, клейковина – 27,3%. 

Дмитро Жигунов, професор, завідуючий кафедри Технології зернових продуктів, хліба і кондитерських виробів ОНТУ, представив результати багаторічного дослідження українського пшеничного борошна. “Від 2022 року змінюється реологічний профіль продукту: борошно поступово стає менш розтяжним, тому навіть за близьких стандартних показників може інакше поводитися у технологічному процесі. Саме тому хлібопекарські підприємства змушені коригувати режими роботи практично кожного сезону”, – відзначає експерт. Дослідження охоплює 200 зразків комерційного борошна, отриманих із 18–26 підприємств у 2022–2025 роках. Окремий аналіз безпечності борошна, який було вперше проведено минулого року, показав: у всіх 28 досліджених зразках важкі метали були нижче межі кількісного визначення, у 27 із 28 – мікотоксини також не перевищували межі визначення. За поліароматичними вуглеводнями 22 зразки мали результат нижче межі визначення, ще шість – значно нижче допустимого рівня.

Погляд на якість борошна з боку його основного промислового споживача представив Юрій Дученко, президент Всеукраїнської асоціації пекарів. За його словами, структура собівартості хліба за останні роки суттєво змінилася: якщо раніше борошно формувало 50–60% собівартості, зараз його частка становить близько 20%. Значно більше навантаження створюють енергія, оплата праці, логістика, пакування та інші види сировини. Юрій Дученко також зазначив, що ВАП спільно з профільним міністерством також працює над програмою реалізації експортного потенціалу хлібопекарського ринку, щоб збільшувати зовнішні поставки продукції з доданою вартістю. Тому якість і стабільність борошна для пекарень залишаються принциповими. 

Про ситуацію безпосередньо у борошномельному секторі говорив Сергій Сакіркін, експерт Спілки «Борошномели України». Попри прямі влучання у виробничі об'єкти та постійні воєнні ризики, більшість підприємств – учасників Спілки втримали виробництво. Серед них лідером за обсягами протягом кількох років залишається Вінницький КХП №2, який виробив 130,8 тис. тонн борошна у 2025/26 МР. Водночас загальне виробництво борошна в Україні продовжує скорочуватися — з 2,83 млн тонн у 2020/21 МР до 2,12 млн тонн у 2025/26 МР, що спричинене зменшенням чисельності населення, скороченням внутрішнього споживання та обмеженням можливостей збуту.

За багаторічне лідерство у галузі Вінницький КХП №2 було відзначено спеціальною нагородою від Спілки “Борошномели України”.

Схожа динаміка простежується і в експорті: у 2025/26 МР Україна поставила на зовнішні ринки близько 60,5 тис. тонн борошна проти 66,7 тис. тонн роком раніше і 92,4 тис. тонн у 2023/24 МР. При цьому експорт різко концентрується: 98,5% усіх відвантажень забезпечили десять найбільших експортерів, тоді як роком раніше їхня частка становила 84,7%. На цьому тлі виробники дедалі активніше переходять у дрібне фасування: його частка в експорті зросла до 23,9% проти 21,1% у 2023/24 МР, а різниця в експортній ціні порівняно з борошном у більших мішках у деякі місяці сягала $65/т, що дозволяло компенсувати вищу собівартість такого формату. Ключовим покупцем українського борошна нині є Молдова, куди щороку поставляється 22-23 тис. тонн борошна.

Тему торговельної співпраці України та Молдови продовжив В’ячеслав Гуцуляк, президент Національної асоціації хлібопекарської та борошномельної промисловості Республіки Молдова. За представленими ним даними, Україна забезпечує понад 80% молдовського імпорту борошна. Для українських виробників сусідній ринок цікавий і короткою логістикою, і можливістю посилювати співпрацю з країною, яка безпосередньо межує з ЄС.

Окремий сегмент ринку – круп’яні культури – проаналізував Андрій Купченко, ІА «АПК-Інформ». Загальна площа під шістьма основними культурами, які розглядалися у презентації, – вівсом, горохом, просом, гречкою, кукурудзою та ячменем – у 2026 році збільшилася на 1,9%, але все ще залишається на 23,4% нижчою за довоєнний рівень. Найбільше скорочення зафіксовано під гречкою – 22,3%, тоді як площі під просом зросли на 11,7%.

Баланс різних культур суттєво відрізняється. По вівсу і гречці формується дефіцит, тоді як запаси гороху на переробних підприємствах станом на 1 серпня сягнули 87,9 тис. тонн – у 2,2 раза більше, ніж роком раніше. Значні перехідні залишки можуть формуватися також по ячменю через ускладнення експорту. Для кукурудзи повільні зовнішні відвантаження створюють тиск на ціну, але водночас розширюють вибір сировини для внутрішньої переробки.

Ситуацію на ринку макаронних виробів представив Олексій Надводнюк, аналітик компанії Pro-Consulting. За оцінкою компанії, у першому півріччі 2026 року виробництво макаронних виробів становило 35,1 тис. тонн проти 33,9 тис. тонн за аналогічний період попереднього року. Експорт збільшився з 12,5 до 13,9 тис. тонн, тоді як імпорт скоротився з 19,6 до 15,5 тис. тонн.

Водночас розрахункова ємність внутрішнього ринку у першому півріччі зменшилася на 10,6% – до 36,7 тис. тонн. Серед факторів, які визначають ситуацію, Олексій Надводнюк назвав скорочення населення, подорожчання виробництва, проблеми з електроенергією, дефіцит кадрів, руйнування потужностей, стан HoReCa, коливання цін на зерно та зростання витрат на пакування.

 

Технологічні можливості для підприємств: від стабільності борошна до глибшої переробки

Про підхід до забезпечення стабільності борошна говорили Наталя Савосіна, спеціалістка агровідділу “Сок Трейд”, та Василина Ковальова, кандидат технічних наук, експертка з якості борошна. Їхня ключова теза – лабораторія має давати технологу інформацію для прийняття рішення: оцінити сировину, визначити її поведінку, провести корекцію і перевірити результат. Стандартних показників для цього часто недостатньо. Порівняння зразків борошна з різних регіонів показало значний розкид реологічних характеристик: співвідношення пружності до розтяжності коливалося від 0,89 до 1,96. Інструментальний аналіз і ферментна корекція дозволяють зменшувати цю нестабільність, стандартизувати продукт і знижувати ризик виробничого браку.

Андрій Шаран, генеральний директор «Buhler Україна», показав можливості поетапної модернізації діючих млинів. Як практичний кейс він представив оновлення потужностей «ДиканькаМлин», де окремими етапами інтегрували фотосепарацію, систему зволоження, онлайн-контроль якості борошна та мікродозування.

Для діючих млинів модернізація може проводитися поетапно без повної заміни технологічної лінії. Для покращення і забезпечення стабільної якості борошна є кілька ключових вузлів для модернізації. Зокрема, можна  оновити ситоочисники і систем очищення валів, встановлення магнітного захисту для видалення металевих домішок, автоматизацію дозування та зволоження зерна, мікродозування компонентів і онлайн-контроль якості борошна. Наприклад, система зволоження визначає фактичну вологість зерна та його потік, після чого автоматично розраховує необхідну кількість води; точність вимірювання вологості становить 0,2%, а система може додавати до 7% води з рівномірним розподілом у зерновій масі.

Окремий напрям – стабілізація характеристик готового борошна. Системи мікродозування дозволяють автоматично вводити у потік необхідну кількість компонентів, зокрема сухої клейковини, а NIR-аналізатор у режимі реального часу контролює хімічні та оптичні характеристики продукту – наприклад, вміст білка, колір і наявність цяток. На основі цих даних дозування може коригуватися безпосередньо під час виробництва, щоб на виході отримувати борошно зі стабільними заданими показниками.

Підготовку готової продукції до реалізації розглянув Вадим Горєлий, директор «Джі Ві ПІ Еквіпмент Солюшнз». Він представив технології очищення зерна, механічного знезараження, контрольного просіювання, фасування та роботизованого палетування. Для експортноорієнтованих підприємств це безпосередньо пов'язано з вимогами до чистоти, безпечності та формату пакування продукту. Представлені у доповіді рішення для тонкого очищення забезпечують до 99,8% чистоти вихідного зерна, а механічне знезараження дозволяє працювати з прихованою зараженістю без хімічної обробки.

Технологічний розвиток підприємств дедалі сильніше залежить від кадрового ресурсу. Сергій Шилко, засновник TATFOOD/рекрутингова медіаагенція, звернув увагу на гострий дефіцит технологів у харчовій і переробній промисловості та запропонував ширше використовувати проєктне залучення фахівців, технологічний шеринг, дистанційну експертизу та дробове лідерство. За такої моделі підприємство формує команду компетенцій під конкретне завдання, замість того щоб шукати одного спеціаліста, який має одночасно закривати весь комплекс технологічних функцій.

Про можливості фінансування розвитку говорила Наталія Гаврилко, CEO грантрайтингової компанії “Грант Фінанс”. Вона звернула увагу, що грантові програми сьогодні доступні і середньому та великому бізнесу – зокрема переробним підприємствам, виробництвам та компаніям, які планують інвестиції в обладнання.

 

Можливості реалізації продукції: державні закупівлі та нові експортні напрямки

Для виробника технологічна модернізація має сенс тоді, коли підприємство розуміє, де реалізовувати додаткові обсяги та нові види продукції. Один із таких каналів – державні закупівлі продуктів харчування для ЗСУ. Про можливості співпраці з державним замовником розповів Костянтин Коваленко, провідний фахівець-аналітик з дослідження товарного ринку АОЗ ДОТ. Каталог продуктів харчування Агенції оборонних закупівель містить 360 позицій, із яких найбільшу групу — 193 позиції — становить бакалія. Агенція переходить до оновленої моделі 3PL, де функції закупівлі товару та логістики розділяються. ДОТ проводить відбір виробників і працює з ціноутворенням, тоді як логістичний оператор відповідає за зберігання та доставку. На розподільчих центрах передбачено контроль якості. Для виробника алгоритм передбачає проходження кваліфікації та участь у сигнальних торгах за конкретними товарними позиціями. Таким чином підприємства отримують можливість напряму конкурувати за постачання продукції для ЗСУ.

Зовнішні ринки також залишаються одним із головних резервів розвитку переробки. Руслан Цільвік, директор компанії «Balkanski Kluch», Республіка Північна Македонія, представив можливості виходу української продукції на ринки країн Західних Балкан. Цей напрям цікавий насамперед для виробників готових харчових продуктів, які шукають додаткові регіональні канали продажу.

Молдова, про яку говорив В’ячеслав Гуцуляк, вже є сформованим ринком для українського борошна. Подальший потенціал він бачить у поглибленні співпраці між українськими та молдовськими підприємствами та використанні географічної близькості країни до ЄС.

Ще один напрям — Саудівська Аравія. Кирило Коробцов, директор Ukrainian-Saudi Council, який понад три роки працює безпосередньо в Ер-Ріяді, радив українським компаніям починати вихід на цей ринок із чітко сформованої комерційної пропозиції: відібрати до п’яти основних SKU, заздалегідь розрахувати кінцеву ціну з логістикою і митними витратами, підготувати короткі презентації та домовитися про зустрічі з потенційними партнерами ще до поїздки.и За його оцінкою, перспективними для ринку Саудівської Аравії можуть бути продукти глибшої переробки — макаронні вироби, крупи, пластівці, готові сніданки, корми та кормові компоненти.

 

Україна має достатню сировинну базу, виробничі потужності та технологічну експертизу, щоб значно більшу частину зерна переробляти всередині країни. За умов дорогого експорту сировини, воєнних ризиків і логістичних обмежень це означає більше доданої вартості, робочих місць, податків і стійкіший внутрішній ринок. У цьому і полягає економічний суверенітет України, який може забезпечити зернопереробка: не лише виростити зерно, а максимально перетворити його в Україні на готовий продукт і залишити створену додану вартість у національній економіці.

 

Другий день конференції традиційно присвячений виїзду на підприємства галузі. Цьогоріч учасників конференції приймав Вінницький КХП №2. Під час екскурсії гості змогли ознайомитися з організацією виробництва круп на підприємстві. Зокрема, продемонстрували роботу фотосепаратора Buhler SPARK Pro, за допомогою якого забезпечується високоточне очищення зерна та стабільна якість партій готової крупи.

 

Організатори конференції “Зерно і переробка 2026” дякують учасникам і партнерам за активну участь у події! Зокрема, дякуємо генеральному партнеру – Buhler Україна, ексклюзивному партнеру – SocTrade, спеціальному партнеру – OLIS, галузевим партнерам – “Укрпромінвест Агро” та Вінницькому КХП №2.
До зустрічі на “Зерно і переробка 2027”!