Спілка «Борошномели України» провела семінар «Вивчення та розкриття потенціалу борошна»

20 березня Спілка «Борошномели України» спільно з Agro Marketing Agency організувала семінар «Вивчення та розкриття потенціалу борошна» за підтримки Програми з аграрного і сільського розвитку (АГРО), що фінансується Урядом Сполучених Штатів Америки та реалізується компанією Chemonics International. Партнерами події виступили Mühlenchemie та її український офіс «Штерн Інгредієнтс Україна», Alviva Group, Bühler Україна.

Семінар відбувся на базі ТОВ «Столичний млин», яке входить до Спілки, і об’єднав фахівців борошномельної та хлібопекарської галузей навколо одного з ключових практичних питань: як глибше розуміти властивості борошна і точніше використовувати його потенціал у виробництві.

Розпочинаючи виступ, директор Спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський подякував партнерам за підтримку в організації семінару, після чого представив учасникам актуальні тенденції ринку пшениці та пшеничного борошна в Україні. Зокрема, він зазначив, що на кінець поточного маркетингового року Україна матиме високі перехідні залишки пшениці — орієнтовно 4 млн тонн, а врожай 2026 року очікується на рівні 20–22 млн тонн.

Надія Бачал, заступниця директора з якості ТОВ «Столичний млин», присвятила свою доповідь темі вивчення потенціалу борошна та використання його прихованих можливостей у хлібопеченні. Вона представила технічні можливості модернізованої лабораторії підприємства, які дають змогу точніше проводити дослідження та формувати партії борошна для цільового використання. Йдеться, зокрема, про виконання контрактів, де чітко визначені необхідні характеристики борошна, що особливо важливо для експортних поставок. Окремо вона наголосила, що сучасне лабораторне обладнання дозволяє мінімізувати людський фактор під час досліджень, а отже, отримувати більш точні та відтворювані показники.

Про інгредієнти, методи стабілізації та покращення якості з урахуванням цільового призначення борошна розповіла Юлія Камбулова, наукова консультантка Mühlenchemie Ukraine, професорка НУХТ. Її виступ був присвячений інструментам, які дозволяють точніше адаптувати борошно під конкретні виробничі задачі. Компанія працює з ферментативною обробкою борошна для підвищення його функціонально-технологічних властивостей, компенсації впливу природних коливань якості пшениці та адаптації борошна під конкретні технологічні схеми. Йдеться про коригування кількості та якості глютенового комплексу, сили борошна, водопоглинальної та газоутримувальної здатності, а також амілолітичної активності. Це, своєю чергою, впливає на органолептичні показники готової продукції — зовнішній вигляд, смак, колір, запах, питомий об’єм і свіжість виробів. Для макаронної продукції це також має значення з точки зору варильних властивостей і міцності.

Окремий блок семінару був присвячений якості українського зерна пшениці та пшеничного борошна. Дмитро Жигунов, доктор технічних наук, професор Одеського національного технологічного університету, представив результати відповідного дослідження, проведеного за підтримки Швейцарської програми просування імпорту (SIPPO), ініційованої Державним секретаріатом Швейцарії з економічних питань (SECO) в межах співробітництва у сфері економічного розвитку. Практична цінність цього дослідження полягає в тому, що воно підтверджує високу якість української пшениці та пшеничного борошна, а отже, має посилити довіру закордонних покупців до української продукції.

Про контроль і управління якістю борошна в потоці як одну з передумов стабільного бізнесу розповів Андрій Шаран, генеральний директор Bühler Україна. Йшлося про рішення, які дозволяють виробникам не лише контролювати параметри продукту, а й оперативно впливати на виробничий процес. Зокрема, він зупинився на ролі таких елементів млина, як ситоочисники, магніти, дозатори та мікродозатори, система зволоження зерна, системи змішування та онлайн-контроль. Саме ці робочі органи млина безпосередньо впливають на якість і безпечність борошна, а тому потребують постійного контролю, належного технічного догляду і своєчасної заміни.

Окрім теоретичної частини, учасники семінару долучилися до практичних занять у групах у лабораторії, де на сучасних приладах — Alveograph, Mixolab та SDmatic — вивчали, як результати досліджень можуть використовуватися для адаптації виробничих процесів. Також учасники відвідали сучасне розмельне відділення зерна, щоб побачити практичне застосування технологічних рішень безпосередньо на виробництві.

Семінар ще раз показав, наскільки важливою для розвитку галузі є фахова розмова між наукою, виробництвом і технологічними партнерами. Саме в такому форматі народжуються рішення, які допомагають підприємствам не лише реагувати на виклики ринку, а й працювати на випередження.