Криза чи точка відліку якісних змін: оцінка стану зернопереробної галузі учасниками форуму “Зерно і переробка 2025”

19–21 листопада у Львові пройшов форум «Зерно і переробка 2025: борошно, бакалія, комбікорми» — подія, яка зібрала ключових гравців зернопереробної галузі у момент, коли ринок балансує між воєнними ризиками, зміною логістики, енергетичними викликами, попри які технологічне переозброєння галузі має шанс увійти хрестоматійним прикладом у підручники економічної історії України. Організаторами форуму виступили Спілка «Борошномели України» та Agro Marketing Agency.

Форум розпочався 19 листопада спільною зустріччю Agro Financial Club та Trend & Hedge Club за підтримки Payoneer, під час якої говорили про гроші, дані, ризики та цифрові інструменти для сучасного агробізнесу. Дмитро Берднік, лектор УКУ та директор з розвитку Tradex Agri Group, звернув увагу на те, що між IT, трейдерами та агровиробниками все ще існує відчутний розрив у сприйнятті даних: одні дивляться на цифри як на продукт, інші — як на допоміжний інструмент, і це гальмує взаємодію між ними. У продовження цього виступу під модераторством Катерини Конащук (Trend & Hedge Club) відбулася дискусія за участі Андрія Дем’яновича (Feodal.UA), Олександра Соловея (Spike Brokers), Ігоря Гераська (Payoneer), Андрія Шарана (Bühler Україна) та Сергія Бакума (Yednist’ Group), де йшлося про те, як фінтех і діджиталізація змінюють підходи до моніторингу активів, контрактування, логістики та експортних платежів. Зустріч двох клубів стала динамічною «передмовою» до основного дня форуму, сфокусованого на реальній економіці переробки.

20 листопада учасники форуму перейшли до сесійної частини. Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький, зокрема, озвучив попередню оцінку урожаю пшениці у 2025 році – близько 23 млн тонн, відзначивши, що внутрішнє споживання залишається стабільним на рівні 6 млн тонн. Також за прогнозами міністерства, зростуть на 7–10% посівні площі під озимою пшеницею, що створює передумови для стабільного забезпечення внутрішнього ринку у наступному сезоні. Водночас ринок жита виглядає куди більш напружено: обсяги вирощування — мінімальні, і, за словами Висоцького, міністерство спільно з асоціаціями працює над механізмами, які б уже з наступного року стимулювали збільшення посівів. Він також нагадав про діючу грантову програму з відновлення пошкоджених підприємств (до 16 млн грн на проєкт), очікуваний запуск з січня 2026 року страхування воєнних ризиків та законодавчі ініціативи щодо фінансування національних стендів на міжнародних виставках для підтримки експорту.

Аналітик і автор блогу «Аналітичний батон» Олексій Тартаковський у своїй доповіді назвав 2025/26 МР «сезоном складних культур». Кукурудза заходить у рік із підвищеною вологістю, що різко збільшує витрати на сушіння та «з’їдає» маржу виробників, хоча затримка збору частково підтримує ціну і створює незвичну рівновагу між витратами та доходами. Не менш показовою є ситуація з житом: стрімке зростання цін, за його словами, стало наслідком багаторічного скорочення площ під культурою та формування дефіциту сировини, що змусило виробників борошна орієнтуватися на імпорт. Ціновий сигнал цього року різко змінив поведінку аграріїв — попит на посівний матеріал зріс настільки, що дилери перевиконали плани продажів на 120–150%. Загалом, за словами Тартаковського, паритет між зерновими та олійними культурами в Україні сьогодні близький до 1:1, але в разі подальшого зміцнення ціни на пшеницю баланс може зміститися на користь зернових, що вплине і на структуру посівів, і на плани переробників.

Тема якості зерна стала однією з ключових. Олег Онищенко (ІП «СЖС Україна»), представив дані, які підтверджують глибоку зміну структури врожаю пшениці: в країні практично відсутня пшениця першого класу, частка другого класу не перевищує 6%, а основний масив припадає на третій і нижчі класи. На його думку, нинішня модель класифікації пшениці ще на початку 2000-х себе вичерпала: «Потрібні стандарти не за класами на папері, а за параметрами якості, з якими працюють переробники та експортери. Саме від цих показників має формуватися ціна». Онищенко також відзначив, що сьогодні виникла «криза переробки», спричинена не лише війною, а й хронічним дефіцитом пшениці з високим вмістом білка. Серед можливих короткострокових рішень він назвав обмеження на експорт пшениці з показниками білка понад 12%, аби забезпечити сировиною внутрішню переробку та стабільність продовольчого ланцюга.

У фокусі окремої доповіді Наталії Савосіної, менеджерки компанії SocTrade, була трансформація системи контролю якості під впливом нових технологій. Вона представила сучасні аналітичні прилади, що дозволяють підвищити точність оцінки зерна та продуктів переробки і скоротити час ухвалення виробничих рішень. За її словами, інтелектуальні системи вимірювання стають ключовим інструментом для підприємств, які прагнуть стабільності, прозорості процесів і відповідності міжнародним стандартам.

Питання якості сировини накладається на демографічні, кадрові й енергетичні фактори. Сергій Сакіркін звернув увагу, що скорочення населення з 45 млн у 2013 році до орієнтовних 25 млн жителів сьогодні впливає і на внутрішній попит, і на кадровий ресурс: галузь працює із дефіцитом кваліфікованих фахівців, що посилюється складністю бронювання військовозобов’язаних працівників. Окремий акцент він зробив на вартості енергії: «Вартість електроенергії в Україні — одна з найвищих у Європі, і це неминуче лягає на собівартість продукції переробників і їх конкурентоздатність на експортних ринках».

Президент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко окреслив стан кінцевої переробки — хлібобулочного ринку. На його думку, до окреслених проблем, для хлібобулочного сегменту додається специфіка роботи з рітейлом: ціни на полиці реагують на зміну собівартості з відставанням у 3-6 місяців, що робить бізнес менш стійким до шоків. «Тому сьогодні вкрай важливим є ухвалення законопроєкту про захист від недобросовісних торгових практик у відносинах між суб’єктами господарювання у сфері постачання сільськогосподарських та харчових продуктів, який врегулює відносини між виробником і торговельними мережами та є частиною імплементації європейських практик у цій сфері».

Окрема лінія дискусій стосувалася відносин між первинним виробництвом та переробкою. Засновник Tradex Agri Володимир Меткій підкреслив, що головною проблемою залишається не стільки врожай чи ціна, скільки відсутність довгострокового планування: аграрії часто живуть у парадигмі «одного сезону», а не довгих циклів. На його думку, ситуація зміниться тоді, коли переробні підприємства почнуть системно формувати запити на якість і обсяги зерна, фактично замовляючи майбутню сировину.

Директор Спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський підтримав думку, що своєрідна кооперація виробників і переробників сприятиме розвитку галузі в цілому. «Коли фермер розуміє, яку культуру, в якій якості та за якою формулою ціни очікує переробник, він отримує прогнозований збут, а переробник — стабільну сировину. Війна, попри всі виклики, може стати поштовхом до такого об’єднання», — зазначив він, посилаючись, зокрема, на приклад Німеччини, де подібні моделі стали основою розвитку фермерства й переробної промисловості.

Попри складність контексту, практично всі учасники форуму зійшлися на тому, що війна не лише обмежує, а й змінює конфігурацію ринку. Тему майбутнього переробки розвинув CEO Bühler Україна Андрій Шаран. На його думку, відбудова після руйнувань може стати точкою технологічного стрибка: від млинів і комбікормових заводів із застарілою матеріально-технічною базою до підприємств, що проєктуються одразу під сучасні стандарти енергоефективності, автоматизації та безпеки. «В перспективі це може зробити українську переробку однією з найбільш технологічних у світі».

Продовжуючи тему майбутнього зернопереробної галузі, експерт Ігор Дробніца підняв питання виробництва рослинного білка. Він окреслив потенціал технології сухого фракціонування, яка дозволяє отримувати висококонцентровані протеїни без використання складних хімічних процесів. Такий підхід, за його словами, відкриває для українських переробників нові ніші з високою доданою вартістю та підсилює конкурентність на глобальному ринку альтернативних білків.
Під час форуму «Зерно і переробка 2025: борошно, бакалія, комбікорми» також відбулася церемонія нагородження відзнаками компаній, чиї результати та стабільна робота протягом сезону-2024/25 дозволили досягти найкращих результатів у галузі.

22 листопада учасники форуму відвідали виробничі майданчики Enzym Group та Kormotech. На Enzym делегати побачили повний цикл роботи одного з найстійкіших біотехнологічних бізнесів Східної Європи — виробництво дріжджових інгредієнтів, лабораторні комплекси, інноваційний завод, де поєднуються високий рівень автоматизації, суворі стандарти якості та серйозний фокус на ESG-підходах. На заводі Kormotech учасники ознайомилися з виробництвом сухої та вологої їжі для котів і собак, які постачаються до понад 40 країн світу. Сучасне обладнання, сертифікація за FSSC 22000, BRC, IFS Food, власна команда нутриціологів і R&D — усе це продемонструвало, що українські бренди здатні конкурувати на глобальному ринку не лише ціною, а й якістю та стабільністю. Екскурсії стали важливою частиною програми: учасники побачили, як виглядають технології нового покоління, які стандарти простежуваності та безпечності сьогодні задають планку всій переробній галузі.

Форум «Зерно і переробка 2025: борошно, бакалія, комбікорми» став черговим підтвердженням: навіть у стані війни галузь здатна не лише утримуватися на плаву, а й планувати модернізацію та вихід на нові ринки. Дякуємо усім учасникам та партнерам за участь у події, зокрема: генеральному спонсору Bühler Україна, партнеру з контролю якості SocTrade, фінансовому спонсору Payoneer, компаніям МХП, Yednist’ Group, Enzym Group, Kormotech, Tradex Agri Group, Hosokawa Alpine, Trend & Hedge Club, «Штерн Інгредієнтс Україна», Mühlenchemie, «Укрвинпром», Wine of Ukraine, Favorite FOOD&DRINKS та Agro2Food.

До зустрічі наступного року!