Зважаючи на залежність від експорту до США, італійська сільськогосподарська продукція зазнає найбільшого удару від потенційних тарифів порівняно з іншими країнами Європейського Союзу, згідно з дослідженням, проведеним Конфедерацією італійських фермерів.

Експорт агропродовольчої продукції до США зріс на 158% за 10 років, а на США припадає майже 12% світового агропродовольчого експорту Італії. Потенціал торговельної війни між Сполученими Штатами та Європейським Союзом зростає, оскільки під прицілом опинилися сталь, алюміній, віскі, вино та сільськогосподарська продукція, а країни оголошують про тарифи, відповідні мита та інші заходи у відповідь.

"Італійська продукція знаходиться в більшій небезпеці, ніж інші, тому що вона дуже залежить від експорту до США, - заявили в Конфедерації італійських фермерів. «Те ж саме стосується регіонів, особливо Сардинії та Тоскани, які зазнають найбільших втрат через нові американські тарифи».

Серед продуктів, які перебувають під найбільшим ризиком, - сидр, сир, вино та оливкова олія, які є основними продуктами італійського експорту до Сполучених Штатів. Також під загрозою експорт макаронних виробів та хлібобулочних виробів. За даними Адміністрації міжнародної торгівлі (ITA), Італія експортує до США переважно споживчі товари, тоді як Сполучені Штати експортують до Італії переважно сировинні товари.

У 2023 році Італія імпортувала зі Сполучених Штатів сільськогосподарської продукції на 1,5 мільярда доларів та експортувала до США продукції на 7,4 мільярда доларів.

Економічна сила Італії полягає в переробці та виробництві товарів, виготовлених з імпортної сировини та інгредієнтів. Вона реекспортує італійську продукцію з доданою вартістю до провідних торговельних партнерів, до яких, окрім США, належать Німеччина, Франція, Іспанія та Швейцарія.

Загалом, за даними Європейської Комісії, аграрний сектор Італії є вагомим внеском в економіку країни, на який припадає близько 2% валового внутрішнього продукту, а агропродовольча система - 15% ВВП. Галузь має унікальне поєднання клімату, ґрунтів і топографії, що робить її однією з найбільш диверсифікованих сільськогосподарських галузей в ЄС.

Вона також є одним з основних виробників сільськогосподарської продукції та переробників харчових продуктів в ЄС: зернові, соєві боби, м'ясо і молоко виробляються в північних регіонах, а фрукти, овочі, оливкова олія, вино і тверда пшениця - на півдні країни. Основними сільськогосподарськими культурами Італії є пшениця, кукурудза, ячмінь, рис і овес.

За даними комісії, в країні налічується 1,1 мільйона фермерських господарств, які займають 12,6 мільйона гектарів сільськогосподарських угідь. Понад 50% загальної площі сільськогосподарських угідь класифікуються як гірські або з природними обмеженнями.

Рослинництво, торгівля

Згідно з даними Італійського національного інституту статистики (Istat), у 2024 році обсяг продукції, виробленої аграрним сектором, збільшився на 1,4%, тоді як ціни реалізації зросли на 0,8%, в результаті чого загальний обсяг виробництва сектору збільшився на 2,2% до 74,6 млрд євро ($81,3 млрд).

Обсяг вирощених культур збільшився на 1,5%, але це відбулося переважно за рахунок збільшення обсягів картоплі, фруктів, свіжих овочів та вина. Обсяг виробництва зернових впав на 7,1%, а ціни на них також значно знизилися. Виробництво тваринницької продукції було стабільним з невеликим збільшенням загального обсягу, з позитивними результатами для корів та продуктів тваринного походження, таких як молоко та яйця.

Весняний сезон 2024 року був найвологішим за всю історію спостережень з 1978 року, згідно з даними Іноземної сільськогосподарської служби (FAS) Міністерства сільського господарства США. Дощі негативно вплинули на запилення та затримали збирання врожаю. Надмірна вологість також вплинула на якість зерна озимих культур.

На півдні країни погода була теплішою, ніж зазвичай, і лише зрідка пройшли опади. Опади прийшли занадто пізно, щоб пом'якшити негативний вплив посухи на тверду пшеницю в таких регіонах вирощування, як Апулія або Сицилія, де очікуються значні втрати виробництва.

Згідно з даними Департаменту сільського господарства та розвитку сільських територій (AGRI) Європейської Комісії, виробництво звичайної пшениці у 2024 році оцінюється на рівні 2,6 млн. тонн у порівнянні з 3,04 млн. тонн у 2023 році, тоді як виробництво твердої пшениці досягне 3,5 млн. тонн у 2024 році в порівнянні з 3,7 млн. тонн у попередньому році.

Виробництво кукурудзи також знизилося до 4,93 млн. тонн у 2024 році з 5,3 млн. тонн у попередньому році, тоді як виробництво сої залишилося стабільним на рівні 1,01 млн. тонн порівняно з 1,06 млн. тонн у 2023 році.

Італія є нетто-імпортером сільськогосподарської продукції, імпортуючи більшість сировини та інгредієнтів з інших країн. Основні партнери по імпорту - Німеччина, Китай, Франція, Нідерланди та Іспанія.

У 2023/24 МР Італія імпортувала 1,32 млн. тонн продовольчої і 2,07 млн. тонн твердої пшениці. За даними AGRI, імпорт кукурудзи сягнув 2,18 млн. тонн. З липня по січень 2024/25 МР країна вже імпортувала 1,08 млн. тонн м'якої пшениці та 831 765 тонн твердої пшениці. Імпорт кукурудзи на сьогоднішній день склав 1,6 млн. тонн.

Виробництво та використання борошна

Внутрішнє виробництво м'якої та твердої пшениці недостатнє для задоволення потреб борошномельної промисловості Італії. Близько 65% пшениці, яку переробляє галузь, імпортується.

За даними ITALMOPA, італійської асоціації борошномельної промисловості, галузь налічує 290 млинів, які переробляють 11,608 млн. тонн пшениці на рік. У 2023 році пеперобні підприємства виробили 8,151 млн. тонн борошна, в тому числі 4,15 млн. тонн борошна з м'якої пшениці та 4 млн. тонн манної крупи з твердої пшениці.

З цього борошна 295 тис. тонн було експортовано, а 2,35 млн. тонн було використано для виробництва хліба та його замінників; 801 тис. тонн - для виробництва печива/дріжджових виробів; 395 тис. тонн - для виробництва піци, тістечок та іншого; 210 тис. тонн - для внутрішнього споживання та 95 тис. тонн - для виробництва макаронних виробів.

За даними ITALMOPA, близько 130 тис. тонн манної крупи було експортовано, в той час як 3,648 млню тонн було використано для виробництва макаронних виробів; 185 тис. тонн - для хліба і 42 тис. тонн - для внутрішнього споживання

Європейська асоціація борошномелів (European Flour Millers) оцінює рівень використання потужностей італійських борошномельних заводів на рівні 58%. Італія імпортує близько 65% м'якої пшениці, яку вона переробляє, переважно з Франції, Німеччини, Австрії та Угорщини всередині ЄС, а також зі Сполучених Штатів і Канади за його межами. На країни, що не входять до ЄС, припадає від 20% до 25% імпорту.

Споживання хліба в Італії оцінюється в 42 кг на людину на рік, при цьому середній італієць споживає 66 кг борошна на рік.