





Імпорт Боснії та Герцеговини становить 0,4% світового імпорту цього продукту, її рейтинг у світовому імпорті становить 50, а середня відстань до країн-постачальників становить 312 км.
Боснія та Герцеговина імпортує достатньо суттєві обсяги пшеничного борошна. За результатами 2023 р до країни було імпортовано 63,4 тис. т пшеничного борошна на загальну суму майже $23,0 млн. В цілому, Боснія та Герцеговина є нетто-імпортером даної продукції і має дефіцитний зовнішньо-торгівельний в цьому сегменті. При цьому також здійснюється і експорт борошна з країни.

Джерело: International Trade Center
Середня вартість партій борошна у 2023 р. склала 362 USD/т. Найдешевша продукція постачалась з Сербії (346 USD/т) а найдорожча – з Нідерландів (2750 USD/т). Різниця між мінімальним та максимальним показниками достатньо суттєва, що свідчить про диверсифікацію імпорту продукції за якістю.
В динаміці імпорту борошна до Боснії та Герцеговини в натуральному вираженні спостерігалась відносна стабільність до 2023 р. та доволі різке зростання (+43% до показника попереднього року) в останній рік звітного періоду. При цьому, показник середньої вартості імпортних партій досяг максимального значення у 2022 р (459 USD/т), а у 2023 р достатньо суттєво знизився.

Джерело: International Trade Center
Зниження даного показника обумовлено, зокрема, значним нарощуванням імпорту найбільш дешевого борошна з Сербії. Саме ця країна очолює рейтинг основних постачальників борошна на ринок Боснії та Герцеговини. Її частка у 2023 р. склала 88% від загального обсягу поставок. Також, відносно великі обсяги даної продукції постачаються до Боснії та Герцеговини з Хорватії. Інші країни експортують незначні об’єми.

Джерело: International Trade Center
Імпорт Боснії та Герцеговини становить 0,1% світового імпорту цього продукту, її рейтинг у світовому імпорті становить 95, а середня відстань країн-постачальників становить 920 км.
В сегменті вівсяних пластівців Боснія та Герцеговина є нетто-імпортером, але з відносно невеликими обсягами закупок. За результатами 2023 р. обсяги імпорту цієї продукції сягнули всього 706 т загальною вартістю $750 тис.

Джерело: International Trade Center
Відповідно, середня вартість партій вівсяних пластівців, що імпортувались до Боснії та Герцеговини оцінюється у 1062 USD/т. Найдешевша продукція надходила з України (600 USD/т), а найдорожча - з Австрії (3000 USD/т).
В динаміці імпорту вівсяних пластівців спостерігається планомірне зростання протягом періоду з 2019 по 2023 роки, як в натуральному , так і у грошовому вираженні. При цьому, у 2023 р усі аналізовані показники досягли максимальних значень за аналізований період.

Джерело: International Trade Center
Перелік постачальників вівсяних пластівців до Боснії та Герцеговини є достатньо обмеженим. Лідером з поставок на ринок цієї країни є Німеччина, частка якої сягнула 63% у загальному обсязі поставок у 2023 р. Також, відносно суттєві обсяги поставок здійснюються з Чехії. При цьому, експорт з цієї країни у 2023 р збільшився на 40%, порівняно з показником попереднього року. Крім того, Польща збільшила у 3,5 рази експорт даної продукції у 2023 р. В той же час, Хорватія скоротила поставки пластівців до Боснії та Герцеговини у 2023 р. більше ніж у 12 разів. Також дана продукція постачається з України, але у відносно невеликих обсягах.

Джерело: International Trade Center
Імпорт Боснії та Герцеговини становить 0,2% світового імпорту цього продукту, її рейтинг у світовому імпорті становить 55, а середня відстань країн-постачальників становить 359 км
Макаронні вироби, як і вівсяні пластівці, імпортуються до Боснії та Герцеговини в достатньо обмеженій кількості. За результатами 2023 р до країни було імпортовано всього 443 т цієї продукції на загальну суму $1,1 млн.

Джерело: International Trade Center
Середня вартість імпортованих партій у 2023 оцінюється у 2384 USD/т. Найдешевша продукція надходила з Сербії (1000 USD/т), а найдорожча – з Італії (2844 USD/т).
В динаміці поставок макаронних виробів до Боснії та Герцеговини спостерігається відносна стабільність в обсягах в натуральному вираженні, та активний зростаючий тренд в обсягах у грошовому вираженні. Обсяги витрат на імпорт та середня вартість імпортних партій у 2023 р досягли пікових значень, тоді як обсяги імпорту в натуральному вираженні поступаються показнику 2020 р, коли було імпортовано 466 т даної продукції.

Джерело: International Trade Center
Перелік постачальників макаронних виробів на ринок Боснії та Герцеговини, як і у випадку з вівсяними пластівцями, є достатньо обмеженим. Але, у відносно співставних об’ємах продукція постачається з трьох основних країн. Лідером рейтингу постачальників є Хорватія, частка якої у 2023 р. 43% від загального обсягу поставок та яка збільшила обсяги експорту на 48%, порівняно з показником 2022 р. Також до трійки лідерів входять Італія та Словенія, поставки з яких залишаються відносно стабільними протягом 2 останніх років. Інші країни експортують макарони до Боснії та Герцеговини у незначних обсягах. При цьому слід зазначити, що Сербія скоротила експорт даної продукції на 43%, порівняно з попереднім роком.

Джерело: International Trade Center
Імпорт Боснії та Герцеговини становить 0,2% світового імпорту цього продукту, її рейтинг у світовому імпорті становить 63, а середня відстань країн-постачальників становить 722 км
Імпорт хлібобулочних виробів до Боснії та Герцеговини є значно більшим, ніж поставки вівсяних пластівців та макаронних виробів. За результатами 2023 р до країни було імпортовано 17,2 тис. т даної продукції на загальну суму $57,6 млн.

Джерело: International Trade Center
Середня вартість партій даної продукції, що поставлялись до Боснії та Герцеговини у 2023 р, оцінюється у 3360 USD/т. Найдешевша продукція надходила з Румунії (2221 USD/т), а найдорожча – з Чехії (5078 USD/т).
В динаміці імпорту даної продукції спостерігається поступовий зростаючий тренд, як для показників у натуральному вираженні, так і для показників у грошовому вираженні. Усі показники у 2023 р. досягли своїх максимальних значень за аналізований період.

Джерело: International Trade Center
Перелік постачальників даної продукції до Боснії та Герцеговини є більш диверсифікованим, ніж у випадку з пластівцями та макаронними виробами. За результатами 2023 р ключовим постачальником стала Сербія, частка якої сягнула 29% від загального обсягу поставок. При цьому фіксувалось збільшення поставок з цієї країни на 8%, порівняно з показником 2022 р.

Джерело: International Trade Center
Збільшили обсяги поставок хлібобулочних виробів до Боснії та Герцеговини й інші країни з ТОП-5 основних експортерів. Зокрема, Хорватія наростила поставки на 6%, Болгарія – на 4%, Туреччина – на 9% і Македонія – на 10%.
Узагальнюючи оцінку потенціалу поставок аналізованих видів продукції на ринок Боснії та Герцеговини, можна зазначити, що за питомими показниками найбільш цікавими, з точки зору потенційних поставок, є сегменти пшеничного борошна та хлібобулочних виробів. При цьому, в першому випадку присутня майже монополізація поставок з Сербії, а в іншому випадку – суттєва конкуренція між постачальниками.
Не дивлячись на зростаючі тренди в обсягах імпорту аналізованих продуктів, вагомим обмежуючим фактором є невелика чисельність населення країни та очікуване його скорочення. Так, за даними ФАО, якщо у 2019 р населення країни оцінювалось у 3,36 млн осіб, то у 2023 р цей показник оцінюється вже у 3,21 млн осіб, а у 2030 р – очікується на рівні 3,11 млн осіб.

З іншого боку, динаміка імпорту у грошовому вираженні формує потенційний тренд на закупки більш дорогої продукції преміальної якості.