1. Пшеничне борошно (110100 ТНЗЕД)

Імпорт Албанії становить 0,2% світового імпорту пшеничного борошна (110100 ТНЗЕД), її рейтинг у світовому імпорті становить 84, а середня відстань до країн-постачальників становить 429 км.

Албанія є нетто-імпортером пшеничного борошна і, за даними International Trade Center, у 2023 р імпортувала 19,4 тис. т цієї продукції на загальну суму майже $10 млн. Експорт цієї продукції з Албанії у 2023 р майже не здійснювався.

Середня вартість партій борошна, що постачались на ринок Албанії у 2023 р склала 514 USD/т. Найдешевша продукція постачалась з Румунії (304 USD/т) а найдорожча – з Німеччини (1000 USD/т).

Динаміка імпорту борошна до Албанії протягом останніх 5 років залишається у відносно стабільному діапазоні від 18 до 20 тис. т. Але слід зазначити суттєва зростання середньої вартості партій цієї продукції протягом двох останніх років.

Серед постачальників пшеничного борошна на ринок Албанії домінує Греція. Її частка в поставках за три останні роки коливалась від 51% до 59%.

За останні 2 роки Греція незначно скоротила обсяги поставок борошна до Албанії, що було компенсовано збільшенням поставок з Сербії. Поставки італійського борошна залишаються стабільними. Поставки ж з інших країн, наразі, є несуттєвими за обсягами. 

2. Вівсяні пластівці (110412 ТНЗЕД)

Імпорт Албанії становить 0% світового імпорту вівсяних пластівців (110412 ТНЗЕД), її рейтинг у світовому імпорті становить 117, а середня відстань країн-постачальників становить 1172 км.

В сегменті вівсяних пластівців Албанія також є нетто-імпортером і, за результатами 2023 р, взагалі не експортувала даної продукції. При цьому, з точки зору обсягів торгівлі даний сегмент відрізняється низькою ємністю. Кількість імпортованої продукції у 2023 р оцінюється всього на рівні 415 тонн.

Середня вартість партій вівсяних пластівців, що імпортувались до Албанії оцінюється у 848 USD/т. Найдешевша продукція надходила з Казахстану (318 USD/т), але у дуже незначній кількості (всього 22 тони). Найдорожча продукція імпортувалась з Австрії (2000 USD/т) і також у незначній кількості (2 тони).

В динаміці імпорту вівсяних пластівців можна зазначити, що протягом останніх трьох років поставки були дещо вищими, ніж у 2019 та 2020 роках. При цьому, в останні 2 роки суттєво зросла середня вартість партій цієї продукції.

Протягом 3 останніх років ключовим постачальником вівсяних пластівців на ринок Албанії є Україна. До 2021 року, за даними International Trade Center, дана продукція з України не поставлялась. У 2023 р частка України склала 51% у загальному обсязі поставок і формується тенденція до збільшення обсягів. При цьому ще один крупний постачальник пластівців – Німеччина, поступово зменшує обсяги експорту до Албанії.

3. Макароннi вироби варенi або неваренi з вмістом яєць (190211 ТНЗЕД)

Імпорт Албанії становить 0,1% світового імпорту макаронних виробів варених або неварених з вмістом яєць (190211 ТНЗЕД), її рейтинг у світовому імпорті становить 76, а середня відстань країн-постачальників становить 596 км.

Сегмент макаронних виробів, з точки зору поставок до Албанії, є найбільш обмеженим і за обсягами і за кількістю постачальників. При цьому, зовнішньо-торгівельний баланс залишається дефіцитним, але присутній і експорт даної продукції. Імпорт же макаронних виробів за результатами 2023 р склав всього 175 т.

Середня вартість імпортованих партій у 2023 оцінюється у 2623 USD/т. В цей період було лише 3 основних постачальника цієї продукції до Албанії. Найдешевша продукція надходила з Македонії (1579 USD/т), а найдорожча – з Італії (2757 USD/т).

В динаміці поставок макаронних виробів до Албанії за останні 5 років спостерігається поступове зростання, як в натуральному, так і у вартісному вираженні. Найбільший обсяг у натуральному вираженні було імпортовано у 2022 році (187 тон). А от найбільші витрати на імпорт зафіксовані у 2023 р, що говорить про поступовий перехід до імпорту більш дорогої продукції.

Основним постачальником макаронних виробів до Албанії є Італія. При цьому, обсяги поставок з цієї країни мають тенденцію до збільшення, що і обумовлює зростання вартості імпорту. За результатами 2023 р частка Італії склала 85% в загальному обсязі поставок продукції. Македонія та Греція постачають суттєво менші обсяги.

4. Хлібобулочні та борошняні вироби (190590 ТНЗЕД)

Імпорт Албанії становить 0,1% світового імпорту хлібобулочних та борошняних виробів (190590 ТНЗЕД), її рейтинг у світовому імпорті становить 71, а середня відстань країн-постачальників становить 673 км.

Сегмент хлібобулочних виробів в Албанії є найбільш привабливим з точки зору співвідношення обсягів поставок та середньої вартості партій, так як ця продукція має високу додану вартість. Зовнішньо-торгівельний баланс в даному сегменті є дефіцитним і, за результатами 2023 р, Албанія імпортувала 14,6 тис. т хлібобулочних і борошняних виробів.

Середня вартість партій даної продукції, що поставлялись до Албанії у 2023 р склала 3229 USD/т. При цьому, найдешевша продукція надходила з Греції (2403 USD/т), а найдорожча – з Німеччини (4439 USD/т).

В динаміці імпорту даної продукції спостерігалось планомірне зростання до 2022 р та незначне зниження у 2023 р у натуральному вираженні. В той же час, у грошовому вираженні обсяги імпорту постійно збільшуються, тобто імпортується більш дорога продукція.

Лідером серед постачальників на ринок Албанії цієї продукції є Італія, але обсяги поставок з цієї країни та її частка поступово зменшувались протягом 3 останніх років. У 2023 р частка Італії склала 43% від загального обсягу поставок. Основну конкуренцію італійській продукції складають хлібобулочні та борошняні вироби з Туреччини та Болгарії, поставки з яких є відносно стабільними.

5. Узагальнені показники імпорту

Узагальнюючи оцінку потенціалу поставок аналізованих видів продукції на ринок Албанії, можна зазначити, що з точки зору обсягів поставок, найбільш перспективними є пшеничне борошно та хлібобулочні вироби.

Основним обмежуючим фактором даного ринку є очікуване зниження чисельності населення країни. Так, за даними ФАО, якщо у 2019 р населення країни оцінювалось у 2,87 млн осіб, а у 2023 р цей показник оцінюється вже у 2,83 млн осіб. При цьому для борошна і хлібобулочних виробів питомі показники імпорту залишаються достатньо високими, на відміну від вівсяних пластівців та макаронних виробів.