Сім проблем, які гальмують розвиток борошномельно-круп'яної галузі України

У рамках обговорення насущних тем і питань, які постають сьогодні перед українською борошномельно-круп'яною галуззю, учасники конференції "Борошно й крупи: сировина, ринок, технології", а це понад 130 представників зернопереробних підприємств країни.

Вони виділили основні проблеми й виклики, які, на думку учасників ринку, гальмують розвиток як самої галузі, так і суміжних галузей – рослинництва, хлібопечення і харчової промисловості у цілому, а також створюють перешкоди для виходу української харчової продукції на міжнародні ринки; ускладнюють можливості залучення як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій у галузь; перешкоджають повноцінному впровадженню передового світового технологічного досвіду на вітчизняних підприємствах; не сприяють створенню нових напрямків у зернопереробці та робочих місць у галузі.

Оскільки сьогодні в Україні створена й функціонує асоціація "Борошномели України", учасники конференції доручили саме керівництву асоціації донести до представників української влади позицію зернопереробників.

Резолюція конференції "Борошно й крупи: сировина, ринок, технології"

24-25 вересня 2015, м. Київ, готель "Президент"

1. Українські борошномели і виробники круп  вважають, що сьогодні постала гостра необхідність розробки та впровадження державної програми стимулювання сільгоспвиробників для виробництва круп'яних культур і жита. Ми спостерігаємо катастрофічне зниження посівів і, як наслідок, виробництва гречки, вівса, рису, жита, що призводить не тільки до значного зростання цін на продукцію їхньої переробки, зростання обсягів імпорту круп і борошна із зазначених культур, але й до зупинки в найближчі рік- два переробних підприємств через повну відсутність сировини в промислових обсягах. Так, наприклад, усього за 5 років виробництво жита в Україні скоротилося практично в 2 рази і в 2015 р. оцінюється на рекордно низькому рівні – 356 тис. тонн при оцінці внутрішнього споживання на рівні 450 тис. тонн. Валовий збір гречки в 2015 році також очікується рекордно низьким – 139 тис. тонн при тім, що тільки в крупу необхідно переробити мінімум 150 тис. тонн даної культури. За оцінками ж вітчизняних експертів із селекції гречки, в Україні має вироблятися мінімум 500 тис. тонн цієї культури, з яких 300 тис. тонн забезпечать внутрішні потреби, у тому числі в соціальній сфері як дієтичне і діабетичне харчування, і ще 200 тис. тонн може бути експортовано.

2. У зв'язку з постійним зростанням цін на окремі види борошномельної й круп'яної сировини через зростання витрат на їхнє виробництво і дефіцит пропозиції на ринку (п.1) борошномельно-круп'яні підприємства стикаються з постійним тиском з боку Антимонопольного комітету України (АМКУ), що частотою своїх перевірок доводить ситуацію до абсурду, коли підприємства змушені приймати в штат співробітників, щоб постійно (!) готувати документи для АМКУ. І всі ці дії АМКУ відбуваються на тлі програми дерегуляції бізнесу, яка широко декларується і рекламується і Кабміном, і Мінекономрозвитку, і Мінагропродом!

3. Тема автоматичного повернення ПДВ при експорті борошномельно-круп'яної продукції стала притчею во язицех, але сума до відшкодування ПДВ борошномельно-круп'яним підприємствам становить понад 150 млн. грн., і недоодержання даних коштів не дозволяє підприємствам галузі не просто бути конкурентними на ринку зерна, але й гальмує будь-які спроби залучити інвесторів до галузі.

З огляду на той факт, що галузь переробки напряму залежить від обсягів оборотних коштів, відсутність автоповернення зокрема та відшкодування ПДВ загалом де-факто заморожує шосту частину оборотного капіталу при експортних операціях. Результатом  державної політики, яка проводиться по відношенню адміністрування ПДВ, є висока складність нарощування експорту, тому що зростання оборотних коштів сприятиме пропорційному зростанню боргу держави з відшкодування ПДВ, у той час як підприємство повинно буде обслуговувати всю суму залучених коштів. 

Аналогічною є ситуація з горезвісним пунктом 200.5 Податкового кодексу України, який не дозволяє новому підприємству цілий рік отримувати доступ до самого механізму повернення ПДВ, що нівелює саму ідею приходу нового інвестора в українську борошномельно-круп'яну галузь!

4. На тлі постійних перевірок зі сторони АМКУ,  недоодержання ПДВ і відсутності доступу до ринку кредитних ресурсів українська митниця демонструє приголомшливі бюрократичні перепони для оформлення документів на ввезення запасних частин і комплектуючих до імпортного устаткування галузі, що призводить до простоїв техніки і як наслідок знову до недоодержання прибутку і зниження якості готової продукції. Не поодинокі випадки, коли з формальних приводів затримка в оформленні документів і розмитненні запчастин і комплектуючих перевищує й 2 і 3 місяці!

5. Проблеми із запчастинами, може, і не були б настільки критичними, якби  була хоча б якась підтримка власного українського галузевого машинобудування.  Але держава і тут демонструє повну відстороненість: немає лізингових програм закупівлі вітчизняного обладнання, немає компенсації частини % з кредитів для купівлі вітчизняного обладнання, немає фінансування галузевої науки!

6. На тлі активного обговорення проблеми нестачі зерновозів для доставки зерна в порти на другий план відійшли питання транспортного забезпечення перевезень на внутрішньому ринку, у результаті чого переробникам доводиться конкурувати із трейдерами не тільки за сировину, але й за рухомий поїзд, при цьому не маючи конкурентних переваг, з урахуванням регулювання рентабельності. Крім того, є проблема з парком критих вагонів, які використовуються для перевезення готової продукції й більша частина яких перейшла в приватне управління, що призвело практично до дворазового зростання тарифів. Таким чином, необхідний диференційований підхід до тарифікації залізничних перевезень як на внутрішньому ринку, так і на експорт.

7. У зв'язку із ухваленням різних нормативних актів, що стосуються харчової продукції й сільгоспсировини, без відома й участі експертів галузевих асоціацій,  які впливають на сільгоспгалузі, борошномельно-круп'яні підприємства наполягають на внесенні до українського законодавства, яке регулює суспільне обговорення нормативно-правових актів, норми про зобов'язання ініціатора, який підготував нормативно-правовий акт у сфері, що стосується харчової продукції і сільгоспсировини, про проведення обговорення в галузевих асоціаціях із запрошенням асоціацій, що діють на суміжних ринках.  Без резолюції асоціацій такі нормативно-правові акти не повинні бути прийняті!

Звернення ГС«Борошномели України» до Міністра фінансів України щодо скасування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства

Звернення ГС «Борошномели України» до голови НБУ стосовно дії постанови від 03.06.2015 року № 354

Ринок борошна і круп стратегічно значущий, а отже – ні кроку назад

Про асоціацію

Cпілка «Борошномели України» створена для підтримки українських виробників борошна, круп, та інших продуктів переробки зернових.

Ми у соціальних мережах

  

Останні новини

«
»

Контакти

  01030 м. Київ
  вул. Золотоворітська, 6-Б
  +38 (044) 239-93-74
  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.