Український ринок борошна та перспективи торгівлі на світовому ринку: чи бути сезону-2014/15?*

Виробництво борошна в Україні є одним зі стратегічно значимих сегментів ринку, який завжди характеризувався високим рівнем державного регулювання.

Але, незважаючи на це, українські борошномели шукають шляхи розвитку, освоюючи експортне постачання і розширюючи географію своєї діяльності, створюючи конкуренцію на світовій арені. Про те, як розвиватиметься внутрішній і експортний ринок борошна в новому сезоні в умовах політичної та економічної дестабілізації країни, піде мова в даному матеріалі.

 

Виробництво борошна в 2003-2014 роках

Протягом останніх 10 сезонів виробництво борошна в Україні в умовах великих підприємств залишалося умовно стабільним, скорочуючись щорічно у зв'язку із демографічною ситуацією та змінами в продуктових звичках населення. Максимальний обсяг борошна за звітний період було вироблено в 2007/08 МР, він склав 2,83 млн. тонн. У наступні сезони виробництво даної продукції стабільно знижувалося, і за останні 4 роки, згідно із даними офіційної статистики, воно коливається у вузькому діапазоні – 2,35-2,4 млн. тонн. При цьому варто відзначити, що реальні обсяги виробництва борошна останніми роками перебували в межах 3,5-3,6 млн. тонн.

Основну частину виробленого в країні борошна становлять пшеничне та пшенично-житнє. Протягом сезону виробництво борошна також відрізняється достатньою стабільністю із середньомісячним обсягом виробництва 181,6 тис. тонн.

Щодо підсумків виробництва пшеничного борошна в поточному сезоні можна відзначити, що обсяги виробництва за липень-квітень 2013/14 МР майже повністю збігаються з обсягами за аналогічний період 2012/13 МР. Загальний обсяг виробництва в поточному сезоні (по квітень включно) становить 1,89 млн. тонн проти 1,81 млн. тонн, вироблених за аналогічний період минулого сезону (+4%). Таким чином, можна говорити про те, що за підсумками сезону-2013/14 обсяги виробництва пшеничного та пшенично-житнього борошна складуть близько 2,2 млн. тонн. При цьому необхідно додати, що країна перебуває в складній політичній та економічній ситуації, і те, що в статистиці враховується продукція, вироблена в АР Крим.

 

Рис. 1

 

Якщо розглядати виробництво борошна за регіонами, то воно розосереджено нерівномірно. За підсумками 2013/14 МР (липень-квітень) найбільшою часткою виробництва пшеничного борошна відзначена Харківська область.

Друга за обсягами виробництва пшеничного борошна Донецька область. Замикає трійку лідируючих регіонів Київська область. Таким чином, сумарно три зазначені області забезпечують майже третину (32,5%) обсягів виробництва пшеничного та пшенично-житнього борошна в Україні.

Рис. 2

 

Динаміка експорту пшеничного борошна з України

На тлі стабільного виробництва пшеничного борошна в Україні та стабільного ж зниження внутрішнього споживання відзначається збільшення обсягів експорту даної продукції.

До 2006/07 МР включно обсяги експорту пшеничного борошна з України не перевищували 15 тис. тонн, а в 2003/04 МР були відзначені мінімальним показником – 3,2 тис. тонн. У 2007/08 МР експорт даної продукції значно збільшився й досяг рекордного показника 222,8 тис. тонн за підсумками сезону. Варто відзначити, що це не було заслугою маркетологів підприємств, а лише результатом погодних катаклізмів – посухи в окремих країнах. Надалі цей збіг обставин показав нашим борошномелам новий напрямок їхньої діяльності. Після 2008/09 МР експортувалося ледь більше 100 тис. тонн щорічно, і різке збільшення обсягів експорту в 2012/13 МР, за підсумками якого з України було експортовано 198,7 тис. тонн продукції. І знову це було обумовлено погодними проблемами в окремих країнах.

 

Рис. 3

 

На початку 2013/14 МР ситуація на українському експортному ринку пшеничного борошна складалася як зазвичай. Із серпня по вересень 2013 р. відбувалося зниження цін через  надходження в переробку продовольчого зерна нового врожаю. Більшість млинів знижували ціни пропозиції. При цьому особливого попиту не спостерігалося. Деякі експортери зупинили реалізацію борошна на експорт, пояснюючи це труднощами при поверненні ПДВ.

Із жовтня по листопад 2013 р. ситуація на експортному ринку пшеничного борошна залишалася стабільною. Однак у грудні внаслідок передноворічного підвищення цін на пшеницю зростали ціни й на пшеничне борошно. Одночасно із цим активізувалося експортне відвантаження, у тому числі й за рахунок збільшення експорту пшеничного борошна до Сирії Державною продовольчо-зерновою корпорацією України.

З початку 2014 р. на експортному ринку пшеничного борошна тривало зростання цін. У цей період успішно працювали гранди експортного ринку: ТОВ «КХП «Тальне», ГП «Новопокровський КХП», ПАО «Луганськ-Нива», ТОВ «Вінницький КХП №2».

Із середини березня по кінець квітня ц.р. ситуація  в борошномельному секторі країни була нестабільною. Вплинули на це як складна політична ситуація, так і викликане цією ситуацією зростання курсу долара. Багато хто з переробників повною мірою відчув зниження рентабельності виробництва пшеничного борошна. При значному зростанні цін на продовольчу пшеницю борошно в ціні підвищилося незначно.

Девальвація гривні змушувала багатьох аграріїв притримувати наявні в них обсяги продовольчої пшениці. Через це склався дефіцит сировини на ринку при її надлишку на складах. Деякі борошномели припиняли реалізацію готової продукції як на експорт, так і всередині країни. Інші продовжували експортувати борошно вищого та 1 сорту за цінами в межах 300-330 і 295-310 USD/т FCA відповідно.

Що стосується ситуації в Криму, то істотного впливу на український експортний ринок вона не мала, оскільки підприємства, що працюють на території півострова, реалізували свою продукцію на внутрішньому ринку.

Але, незважаючи на всі труднощі в поточному сезоні, за 11 місяців 2013/14 МР було експортовано 210,3 тис. тонн борошна, що на 19% більше, ніж за липень-травень 2012/13 МР (175,86 тис. тонн).

 

Рис. 6

 

Таким чином, при збереженні даної тенденції за підсумками поточного сезону обсяг експорту може скласти близько 225 тис. тонн, що відповідає прогнозному показнику.

Нарощування обсягів експорту пшеничного борошна стало можливим в тому числі й за рахунок деякої зміни географії постачання і збільшення товарних потоків у напрямку азіатських країн. Якщо оцінювати 2012/13 МР (липень-квітень), то більше половини експортованого борошна постачалося до країн СНД, близько третини – до Південно-Східної Азії та 13% - на Близький Схід.

 

Рис. 4

 

За аналогічний період 2013/14 МР частка поставок до країн СНД скоротилася до 21% - близько 44 тис. тонн, а до Південно-Східної Азії – до 11%, близько 23,18 тис. тонн.  При цьому частка експорту до країн Близького Сходу зросла до 35%, а до країн Східної Азії – до 32%, у тому числі до Китаю – 50,49 тис. тонн, або 24%.

 

Рис. 5

 

Якщо розглядати географію експорту пшеничного борошна в розрізі основних країн-імпортерів, то, у першу чергу, потрібно відзначити, що за липень-травень 2013/14 МР основним імпортером українського борошна став Китай, який попереднього сезону не фігурував серед основних покупців даної продукції.

До даної країни було поставлено 50,49 тис. тонн пшеничного борошна, що склало 24% від загального обсягу поставок.

Молдова, яка була лідером із закупівель українського борошна минулого сезону, знизила обсяги імпорту в поточному МР до 31,28 тис. тонн за звітний період, що становить лише 14,9% від загального обсягу поставок. 

Також скоротився експорт до Індонезії, який у липні-травні 2013/14 МР склав 13,75 тис. тонн (6,5%), тоді як за аналогічний період 2012/13 МР цей показник склав 29,5 тис. тонн (25,4%). Це обумовлено тим, що Індонезія в основному імпортувала з України борошно для виробництва кормів для птиці та риб. Але останнім часом всі великі імпортери наростили виробництво борошна безпосередньо всередині країни. І 20% ввізне мито, недавно скасоване, відіграло не останню роль.

Потрібно відзначити появу серед основних імпортерів українського пшеничного борошна Сирії, куди було експортовано 20,56 тис. тонн продукції, або 9,8% експорту. Практично весь цей обсяг було експортовано безпосередньо Державною продовольчо-зерновою корпорацією або з борошномельних підприємств корпорації.

Також варто розвіяти міф про великий прорив українського борошна на ринок Китаю. Насправді ніхто з України не експортував борошно безпосередньо для його вживання в Китаї. Це транзитний експорт, кінцева мета якого – КНДР. І якщо в деяких контрактах вказувався китайський порт Далянь, але кінцевий покупець – корейська компанія, то в більшості – тільки Китай. Тобто у Китаї не залишилося жодного  кілограма українського борошна. Це пов'язано з тим, що ввезення продуктів харчування – це ліцензований бізнес. Теоретично є процедура, пройшовши яку можна продавати товар до Китаю. Насправді, якщо немає політичного рішення, ніхто ніколи цю процедуру не пройде. Зараз з'ясовують, чи немає політичних перешкод для нас. Після цього визначиться партнер, і тільки після цього – початок ліцензування. Також необхідне джерело фінансування цих заходів.

Взагалі, для постачання продукції Китай – дуже складна країна. І європейськими методами там нічого не зробиш.

 

Табл.

 

Що стосується основних експортерів пшеничного борошна, то на частку 10 основних компаній сумарно припадає 82% зовнішніх поставок. У ТОП-10 компаній-експортерів традиційно фігурують великі борошномельні підприємства. Так, лідером за обсягами експорту за період з липня по травень 2013/14 МР стало ТОВ КХП «Тальне», забезпечивши експорт 42,9 тис. тонн продукції, що склало 20% від загального обсягу поставок.

На другій позиції в списку експортерів зі значним відставанням від лідера (28,78 тис. тонн, або 14%) Новопокровський КХП. Варто відзначити, що підприємство є державним.

І замикає трійку лідерів ТОВ «Вінницький КХП №2» (20,87 тис. тонн, або 21%), яке завжди присутнє у першій п'ятірці експортерів.

У першій десятці експортерів присутні ті, хто й у минулі роки не відставали. Це Луганськмлин, Енліль, Південьмлин і Маріупольський мелькомбінат. З'явилися й нові гравці – Державна продовольчо-зернова корпорація України, Мега імпорт Плюс і Укргідропроект.

Результати  сезону, що закінчується, дають підставу з оптимізмом дивитися на майбутній маркетинговий рік.

 

Урожай пшениці й експорт борошна в 2014/15 МР

Нинішній урожай пшениці аналітики ІА «АПК-Інформ» прогнозували на рівні 19,2 млн. тонн, тобто  на 14% менше, ніж минулого сезону. В той самий час, за нашими очікуваннями, незважаючи на зниження посівних площ під пшеницю на 700 тис. га, валовий збір буде майже на рівні торішнього – 22-22,5 млн. тонн завдяки кращим погодним умовам і більшій врожайності.

З цієї ж причини, а також через дощі в травні-червні якість зерна буде гіршою, і співвідношення продовольчої та фуражної пшениці може бути іншим. У найкращому разі співвідношення буде рівним. Зерна нового врожаю з перехідними запасами буде достатньо як для експорту, так і для борошномелів.

 

Рис. 7

 

До того ж укладені на міжнародних біржах угоди дають підставу припускати середню ціну FOB - порти Чорного моря на рівні $245 або 2000-2200 грн/т на лінійних елеваторах. Це нижче, ніж на цей час.

Можливо, неприємностей борошномелам завдасть світовий ринок пшениці. Експортний потенціал пшениці в новому сезоні, за оцінкою аналітиків,  скоротиться до 152 млн. тонн проти 161 млн. тонн у 2013/14 МР. Основне зниження обсягів експорту при цьому прогнозується в США – до 25,86 (32) млн. тонн. Крім того, Австралія, Канада та країни ЄС-28 також зменшать обсяг поставок на зовнішній ринок. Це, у свою чергу, може збільшити попит на українську пшеницю, що приведе до її подорожчання на внутрішньому ринку. І ми виявимося в ситуації, аналогічній сьогоднішній. Обнадіює тільки те, що ми навчилися викручуватися з будь-якої ситуації.

Сьогодні виробництво борошна в Україні практично повністю задовольняє потреби внутрішнього ринку, що дозволяє продовжувати нарощувати його експорт.

Незважаючи на значний потенціал українського експортного ринку, основною його проблемою, як і раніше, залишається віддаленість основних ринків збуту. Так, приміром, у Центральній Азії безумовним лідером залишається Казахстан, у Південній Америці на ринку домінують Аргентина та США. 

За прогнозами, обсяг світової торгівлі пшеничним борошном (у перерахуванні на пшеницю) у сезоні-2014/15 збільшиться до 13,15 млн. тонн проти 12,38 млн. тонн сезоном раніше.

Найбільшим світовим експортером борошна в 2014/15 МР, за оцінкою експертів, стане Казахстан – 3,2 (3) млн. тонн, тоді як Туреччина в новому сезоні опуститься на друге місце – 2,9 (3,2) млн. тонн.

Також істотне зростання зовнішніх відвантажень зазначеної продукції буде спостерігатися в Аргентині – до 0,9 (0,2) млн. тонн і Пакистані – до 400 (300) тис. тонн. У свою чергу, для ОАЭ даний показник скоротиться до 0,6 (0,55) млн. тонн. Країни ЄС збережуть обсяг експорту борошна на рівні поточного сезону – 1,1 млн. тонн.

Що стосується імпорту, то головними споживачами пшеничного борошна в новому сезоні стануть Афганістан (1,5 млн. тонн), Узбекистан (1,4 млн. тонн) та Ірак (1,3 млн. тонн). Також суттєво обсяги закупівель продукції збільшить Індонезія – до 0,8 (0,3) млн. тонн.

 

Рис. 8

 

Говорячи про перспективи розвитку зовнішньої торгівлі, у першу чергу, потрібно відзначити відкриття такого ємного ринку, як КНДР (через Китай). Є впевненість, що тенденція збережеться і буде розвиватися як у кількісному вираженні, так і в збільшенні контрагентів. По-перше, туди експортується велика кількість борошна 1 сорту, зазвичай мало затребуваного імпортерами, по-друге, немає особливих вимог до якості. По-третє, це 24,5 млн. осіб з великими продовольчими проблемами. Можливо, цинічно, але цим необхідно скористатися.

Також передбачається збільшення відвантажень на Близький Схід і до Північної Африки. Наша продукція стає все більш відомою в тому регіоні. Постійне постачання до Ізраїлю і Палестини, великі поставки борошна до Сирії для державної компанії дають підставу припускати продовження співробітництва. Якщо вирішаться логістичні проблеми, різко зросте експорт до Сомалі. Потроху розширюється географія постачання до Центральної Африки. Це величезний ринок, закріпитися на якому необхідно. Вважаю, обсяги відвантажень зростатимуть. Але це залежить ще й від готовності керівників фінансувати підготовчу роботу.

Зросте відвантаження до Індонезії борошна для виробництва кормів, хоча можуть виникнути труднощі внаслідок жорстких вимог щодо кількості клейковини – потрібно не менше 27%. Цілком імовірно, що нинішнього сезону буде проблематично підготувати помольну партію подібної якості із ціною, яка зможе конкурувати із ціною борошна турецької пропозиції.

Безумовно, не менше 30-35 тис. тонн виїде до Молдови. Можливо, і більше, знов-таки через дощі в травні-червні, які погіршать якість і без того не найкращої молдавської пшениці.

Разом із цим, дещо збільшиться відвантаження до Грузії та Вірменії та припиниться до Росії.

Також необхідно освоїти бездонний для українського борошна ринок Китайської Народної Республіки. У цьому разі ми зможемо збільшити обсяги експорту в рази. Але тут потрібна допомога держави. Державні інститути просто зобов'язані втрутитися і зробити всю необхідну роботу. Тільки від цього залежатиме, скільки ми зможемо відвантажити до Китаю, і чи зможемо взагалі відвантажувати туди.

Не очікується значних змін серед підприємств - "локомотивів" борошняного експорту. Це, безумовно, ТОВ «КХП «Тальне», Новопокровський КХП, Вінницький КХП №2, Луганськ-Нива. Є деякі сумніви із приводу Маріупольського мелькомбінату, пов'язані із ситуацією на сході.

Поточного сезону голосно заявила про себе як про великого експортера борошна Державна продовольчо-зернова корпорація, яка планує в майбутньому сезоні значно зміцнити свої позиції, експортуючи одночасно з декількох філій. А Одеський КХП практично повністю працюватиме на експорт.

Здійснення цих прогнозів сприятиме нарощуванню обсягів експорту та збільшенню прибутковості борошномельних підприємств, які на сьогодні працюють із мінімальною рентабельністю і надмірно зарегульовані.

Також необхідно розуміти, що проблеми борошномельної галузі України не вирішено і вони є постійними з року в рік.

Відсутність контролю влади за зростанням цін на зерно залишається головною проблемою борошномельної галузі в цілому. Нестача державних вагонів при достатній пропозиції орендних із ціною майже в 2 рази більшою, що зменшує і без того невисоку маржу борошномелів. Зменшення кількості морських контейнерів у зв'язку зі зменшенням імпорту – як наслідок, збільшення цін на устаткування та фрахт. Все це підвищує ризики невиконання контрактів і зниження рентабельності.

Додамо до цього практично не обновлюваний енерговитратний машинний парк млинів, як наслідок – висока собівартість переробки через дорогі енергоносії.

Практично не здійснюється глобальна модернізація галузі. Так, є одиничні випадки будівництва нових млинів, відновлення машинного парку, але це мізер. В основному, поточні ремонти для підтримки працездатності.

Витрати електроенергії на рівні 100 кВт на переробку 1 тонни пшениці дотепер є звичними для наших млинів. У той самий час, найпростіші турецькі споживають 70 кВт. У підсумку – висока собівартість переробки.  Вихід продукції на рівні 75% є звичним, рівень у 78% вважається досягненням. Тоді як у світі з виходом нижче 80% уже не працюють.

Це не просто цифри, це рівень конкурентоспроможності нашої продукції.

З іншого боку, окупація Криму, загроза територіальній цілісності України, що виникла на тлі сформованої політичної кризи в країні, може обумовити значні зміни в торговельній інфраструктурі, у першу чергу в роботі портових терміналів Азовського моря, через які відвантажується на експорт значна частина пшеничних висівок. Це може привести до затоварення млинів висівками, зниження загальної продуктивності та, як наслідок, скорочення експортного постачання.

Крім того, збільшення собівартості виробництва пшениці негативно вплине на прибутковість українських млинів і конкурентоспроможність українського борошна на світовому ринку.

У той самий час, українським борошномелам вдається нарощувати обсяги експорту борошна. Результати нинішнього сезону дають підставу з оптимізмом дивитися на майбутній маркетинговий рік.

 

* Друкована версія доповіді Сергія Сакиркіна, керівника департаменту переробки зерна ДПЗКУ, в рамках XІІІ Міжнародної конференції «Зерновий форум-2014» (16-18 червня, м. Одеса, готель «Брістоль»)

Про асоціацію

Cпілка «Борошномели України» створена для підтримки українських виробників борошна, круп, та інших продуктів переробки зернових.

Ми у соціальних мережах

  

Останні новини

«
»

Контакти

  01030 м. Київ
  вул. Золотоворітська, 6-Б
  +38 (044) 239-93-74
  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.