Українське борошно: у битві за якість та економію

У 2014/15 МР, що закінчується, виробництво борошна в Україні оцінюється аналітиками ІА «АПК-Інформ» на рівні 2,52 млн. тонн, що на 80 тис. тонн поступиться показнику минулого сезону та на 100 тис. тонн – 2010/11 МР.

У зв'язку з економічною ситуацією в країні та високою волатильністю цін на сировину і готову продукцію роботу борошномелів у поточному сезоні було істотно ускладнено. Також найчастіше переробні підприємства стикалися із труднощами при купівлі пшениці необхідної якості. Про те, як самі борошномели оцінюють роботу в 2014/15 МР, ми вирішили довідатися в режимі «бліц» і поставили респондентам такі запитання:

1.    Наскільки в поточному сезоні зросли виробничі витрати (енергоресурси, видатковий матеріал) борошномелів?

2.    Чи були проблеми з якістю закуповуваної пшениці?

3.    Хто є основним покупцем вашої продукції? Чи плануєте виходити на нові ринки збуту?

4.    Чи плануєте ви розширювати асортимент продукції, що випускається, інвестиції в модернізацію виробництва/будівництво нових технологічних ліній?

5.    З якими труднощами стикалися в поточному сезоні при виробництві круп? Які крупи були найбільш затребуваними?


Олександр Горбатюк, директор ПРАТ «Рівне-Борошно»
Олександр Горбатюк, директор ПРАТ «Рівне-Борошно»

1. Якщо порівнювати витрати на енергоресурси у квітні 2015 року із квітнем 2014 року, то, незважаючи на зменшення обсягів використання та дотримання режиму економії, на нашому підприємстві витрати на електроенергію зросли на 10,8%, газ – 50,9%, дизельне паливо, бензин – приблизно на 60%, видаткові матеріали – 25,6%, сировину: пшеницю – 75%, жито – 24%.

2. Так, проблема із придбанням пшениці з високим вмістом клейковини гарної якості зберігається протягом усього сезону, тоді як з натурною вагою цього не відзначалося.

Часто причиною зниження класності партій пшениці було перевищення норм наявності фузаріозу. Крім того, ми проводимо закупівлі пшениці 2 і 3 класу в радіусі 250-300 км від місця розташування підприємства, і витрати на доставку такого зерна істотно, на мій погляд, впливають на формування цін на борошно.

3. Основними покупцями нашої продукції є хлібопекарські, кондитерські та макаронні підприємства в зазначеному радіусі. У зв'язку зі збільшенням обсягів фасованої продукції виходимо на великі оптові торговельні компанії. Здійснювати експортне постачання поки не плануємо, тому що весь обсяг виробленого борошна реалізуємо в регіоні.

4. У планах будівництво млина, який би дозволив удвічі збільшити виробничі потужності підприємства та розширити асортимент борошна цільового призначення відповідно до побажань клієнтів. Проект готується до реалізації, і на даний час ми шукаємо джерела фінансування. На жаль, працювати із банками зараз дуже проблематично, а програм підтримки на рівні держави – таких, які є, приміром, у Польщі або Туреччині, - в Україні немає.

5. Крупи ми не виробляємо. Що стосується житнього борошна, то в поточному сезоні жито було високої якості, і проблем з його придбанням, а також з реалізацією готової продукції немає.


 

Володимир Угольников, директор відділу закупівель і постачання Lauffer Group Ukraіne
Володимир Угольников, директор відділу закупівель і постачання Lauffer Group Ukraіne

1. У середньому наші виробничі витрати зросли на 28-30%.

2. Проблеми з якістю закуповуваних партій зерна присутні завжди при системній закупівельній діяльності в специфіці даного бізнесу, однак ситуація виглядала досить нормальною і стабільною – якісного зерна було достатньо. Із серйозних проблем з якістю можна виділити випадки із фузаріозним зерном, що виключає в принципі можливість його закупівлі та переробки.

3. Основними покупцями нашої продукції є хлібозаводи. Значні обсяги відправляються закордонним партнерам за прямими зовнішньоекономічними контрактами.

Робота над виходом на нові ринки збуту ведеться постійно, тому що це дозволяє знижувати залежність від існуючих каналів збуту, що забезпечує стабільну роботу заводу, а також визначити й обрати найвигідніші умови для роботи нашого підприємства, що дозволяє думати про розвиток і нарощування потужностей.

4. Над розширенням асортименту також ведеться робота, і розглядаємо можливість спрямування інвестицій у модернізацію виробництва (нарощування виробничої потужності, поліпшення якості продукції). Будівництво нових технологічних ліній також не виключаємо – все залежить від ситуації в країні та поведінки ринку України в цілому.

5. Виробництвом круп у поточному сезоні не займалися.


1. Якщо розглянути структуру собівартості виробництва борошна, то витрати на енергоресурси займають стабільно другу позицію після витрат на сировину (зерно пшениці) і в попередньому сезоні, і в поточному. В 2013/14 МР це 128,98 грн. на 1 тонну, а в 2014/15 МР – 151,49 грн. (+17,5%). Витрати на матеріали, у свою чергу, склали 55,93 грн. на 1 тонну продукції та 60,39 грн. відповідно (+8%).

Іван Шилов, директор КП «Білоцерковхлібопродукт»
Іван Шилов, директор КП «Білоцерковхлібопродукт»

2. Скажу, що в цілому за 2014/15 МР зерно надходило гарної якості, але часто неоднорідними партіями, змішане 2А, 3А, 6 клас разом.

3. Основним покупцем нашого борошна в поточному сезоні є ТОВ «Українсько-словенське» СП «Київський обласний хлібопекарський комплекс», торговельна марка «Кулиничі». Підприємство постійно працює над розширенням ринків збуту як усередині країни, так і за кордоном.

4. Так, шляхом модернізації й удосконалення технологічного процесу.

5. Ми виробляємо крупу гречану та горохову. Основні труднощі 2014/15 МР полягали в нестабільності цінової політики постачальників зерна гречки. За листопад 2014 року ціна на зернову зросла більш ніж у 2,5 рази, що дуже негативно позначилося на збуті продукції як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках. Обсяги продажів різко впали. А низька платоспроможність населення ще суттєвіше збільшила проблему реалізації круп, незважаючи на їхню високу якість.


1. У поточному сезоні виробничі витрати, якщо вважати як прямі, так і непрямі (утримування інфраструктури, офісу, збуту й т.п.), зросли на 200 грн/т. Торік стаття таких витрат становила 350 грн/т, тоді як цього року – 550 грн/т.

2. Так, проблеми є постійно, і суперечки про якість закуповуваного зерна не припиняються протягом усього року. Пояснюється це незначним розходженням у клейковині між класами. Якщо врожай 2013-2014 рр. дозволяв сміливо закуповувати зерно в рамках 2 класу із клейковиною 24, коли сільгоспвиробник заявляв, що в нього 26, це не було принциповою проблемою (адже ціна однакова). Але заявлена клейковина 23, яка виявилася насправді 21, - це проблема. Ще гірше працювати в рамках 3 класу, коли заявлена клейковина 21 (тобто та, що дозволяє виробляти борошно згідно із ДСТУ) відповідає 18-19, а із цього борошно вже не одержиш. Також як ніколи цього року відзначається різниця (близько 3 одиниць) при «відмиванні» тих самих зразків у різних областях. Складається враження, що єдиного ДСТУ немає і кожен «миє» так, як йому заманеться. А взагалі, все пояснюється низькими якісними показниками зерна врожаю-2014. Складне зерно, важко працювати.

Олег Могильний, директор ТОВ «Барвенківський комбінат хлібопродуктів»
Олег Могильний, директор ТОВ «Барвенківський комбінат хлібопродуктів»

3. На нові ринки збуту виходити плануємо й дуже хочемо. Реалізація на внутрішньому ринку дуже слабка, ринок незвичайно інертний. Для нашої компанії це особливо помітно. Територіально підприємство перебуває в центрі трикутника: Донецьк – Харків – Дніпропетровськ. Найближчим є Донецьк, на який припадало близько 80% збуту. Із Харковом і Дніпропетровськом працювали за залишковим принципом. На сьогоднішній день донецького та луганського ринків немає. Мало того що ці ринки пропали для нас, їх не стало й для переробних підприємств Харкова та Дніпропетровська. Але ж за останні 3 роки обсяги переробки Харківської області збільшилися на 30-40% у розрахунку на  реалізацію 7-мільйонному населенню Донецької та Луганської областей.

Я оцінюю надлишок переробних потужностей Харківської області в 30%. За вищеописаних умов зниження реалізації є природним, але що для мене залишається загадкою, так це проблеми з реалізацією борошна в центральних областях України. Хоча, не маючи звичних ринків збуту, всі почали шукати нові. І покотився «сніговий ком». Тому ми розвиватимемо експорт. Без експорту або повернення ринків Донецької та Луганської областей на більшість переробних підприємств України очікує крах.

4. До поліпшення економічної та політичної ситуації в Україні асортимент збільшимо, а значної модернізації не буде.


 

Володимир Богомаз, менеджер із переробки продовольчої пшениці групи «АГРОТРЕЙД»

2. В.Б.: Девальвація гривні істотно вплинула на ринок пшениці, у період її падіння зернова на внутрішньому ринку практично не продавалася. На даний момент пшениці 2 класу на ринку залишилося мало.

Роман Змій, менеджер із реалізації круп групи «АГРОТРЕЙД»
Роман Змій, менеджер із реалізації круп групи «АГРОТРЕЙД»

3. В.Б.: Основними споживачами борошна, яке виробляється на власному млині групи «АГРОТРЕЙД», розташованому на території Гадяцького елеватора, є кондитерські та макаронні фабрики, хлібозаводи. Виходити на нові ринки зараз просто нема із чим, тому що головне завдання на сьогоднішній день – утриматися на старих.

5. Р.З.: Група «АГРОТРЕЙД» входить до трійки лідерів із переробки гречки в Україні. Потужність заводу, який випускає крупу гречану 1 сорту, становить 30 тис. тонн продукції на рік. Територія покриття постачання крупи в Україні – Київська, Житомирська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Одеська області. Основна частина покупців крупи гречаної нашої компанії – це фасувальники національних і локальних торговельних мереж, які продають крупу фасовану під власними торговельними марками, крупнооптові клієнти. У наступному МР ми плануємо вийти на зовнішні ринки, зокрема Німеччини та Польщі. Особливість європейського ринку в тому, що крупи гречаної як такої у країнах ЄС немає, але існують борошномельні підприємства, які перемелюють крупу в борошно. Відзначу, що торік у виробників крупи гречаної були істотні труднощі з виробництвом і реалізацією продукції. Однією з основних причин її подорожчання стало підвищення вартості сировини. Також збільшилися витрати на виробництво та логістику. Всі ці фактори наприкінці 2014 року призвели до стрімкого зростання цін на гречану крупу, зниження купівельної спроможності та попиту. На сьогоднішній день ринок поступово стабілізується.

Підготувала Євгенія Северіна

Про асоціацію

Cпілка «Борошномели України» створена для підтримки українських виробників борошна, круп, та інших продуктів переробки зернових.

Ми у соціальних мережах

  

Останні новини

«
»

Контакти

  01030 м. Київ
  вул. Золотоворітська, 6-Б
  +38 (044) 239-93-74
  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.