Розширення сфери застосування аграрних розписок – спроба уряду залучити інвестиції у сільськогосподарське виробництво

Загальновідомим фактом на сьогоднішній день є наявність перепон для розвитку сільського господарства, що проявляється, перш за все, у відсутності належного фінансування аграрного сектору економіки.

Відсутність фінансування зумовлює низьку конкурентоздатність даної галузі у порівнянні із аграрним сектором інших країн, а також постійний дефіцит обігових коштів у товаровиробників, необхідних для закупівель насіннєвого матеріалу, паливно-мастильних та інших матеріалів.

В умовах, коли державних коштів для підтримки сільського товаровиробника явно недостатньо, створення привабливих механізмів для залучення приватних інвестицій у сільськогосподарське виробництво стає першочерговим завданням, особливо в контексті постійного інтересу іноземних інвесторів до даного сектору економіки України.

6 листопада 2012 року Верховна Рада України ухвалила Закон №5479-VI «Про аграрні розписки», який регулює суспільні відносини з розпорядження сільськогосподарською продукцією до її фактичного збору шляхом використання механізму аграрних розписок, тобто створення механізму кредитування сільськогосподарських товаровиробників під майбутній врожай.

Втім, запровадження цього інноваційного механізму відбувається досить поступово й обережно. У 2014-2015 роках аграрні розписки було запроваджено в Полтавській області, де в межах сільськогосподарського сезону 2015 року за допомогою 10 виданих аграрних розписок агровиробники залучили до 20 млн. грн. кредитних ресурсів.

За результатами пілотного проекту з використання аграрних розписок у Полтавській області з 1 вересня 2015 року інструмент аграрних розписок поширено додатково на Харківську, Черкаську та Полтавську області. Агровиробники зазначених областей незабаром матимуть можливість скористатися цим механізмом для залучення кредитних ресурсів, необхідних для осінніх польових робіт 2015 року, а також застосовувати його для планування залучення кредитів на 2016 рік.

Що ж таке аграрні розписки, і чому їхнє використання створює додаткові можливості для інвестицій?

Аграрна розписка – це товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов’язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити постачання сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах.

Це означає, що аграрна розписка не є договором, вона – товаророзпорядчий документ, що видається боржником на виконання договору, і який із моменту своєї видачі діє незалежно від договору, на виконання якого виданий. Інвесторам-кредиторам це надає ряд юридичних гарантій – оспорювання чи визнання недійсним договору не зупиняє дію аграрної розписки, а отже, і не звільняє від обов’язку її виконання.

Це допомагає інвесторам отримати рефінансування від інших осіб під аграрні розписки, адже до їхнього нового власника чи заставодержателя переходять лише права на отримання виконання, незалежно від умов первинних договорів. Великі міжнародні інвестиційні компанії не зацікавлені у дослідженні умов інвестування у сільськогосподарське виробництво конкретних дрібних та середніх господарств, що здійснюється інвестиційними посередниками – і аграрні розписки є тим інструментом, який надає їм можливість і в подальшому не робити цього під час ухвалення рішення про рефінансування інвестиційних посередників. Збільшуючи обсяги залучених коштів, інвестори отримують можливість надавати більше інвестицій, а, відтак, робити їх доступнішими для аграріїв.

Крім того, безумовність зобов’язань фермера здійснити виконання зобов’язань за аграрною розпискою надає можливість кредитору отримати виконавчий документ у позасудовому порядку – шляхом використання виконавчого напису нотаріуса, що істотно скорочує процедуру примусового стягнення боргів із недобросовісних боржників. Відтак, кредитори уникають необхідності доводити обґрунтованість своїх вимог у ході судового розгляду спорів, що значно прискорює звернення стягнення на предмет застави – а відтак, у ціну кредитів не закладатимуться судові ризики.

З іншого боку, агровиробникам слід звернути увагу на безумовний характер аграрних розписок і видавати їх лише після надходження інвестиції або отримання достатніх гарантій її фактичного надходження найближчим часом. Адже, видаючи аграрну розписку, виробник бере на себе зобов’язання з її виконання незалежно від виконання обов’язків інвестором, і вимагати виконання інвестором зобов’язань муситиме через суд вже після самостійного виконання аграрної розписки.

Варто наголосити, що аграрні розписки є вузькоспеціалізованим інструментом залучення інвестицій виключно у сільськогосподарське виробництво. Аграрні розписки можуть використовуватися виключно в операціях із сільськогосподарською продукцією і видаватися виключно особами, які мають право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення або право користування такою земельною ділянкою на законних підставах для здійснення виробництва сільськогосподарської продукції. Такі обмеження призводять до фактичного надходження інвестицій сільськогосподарським товаровиробникам і не допускають їхнього розпорошення фінансовими посередниками.

Аграрні розписки поділяються на два види – товарні та фінансові. Відповідно, інвестиції агровиробникам в обмін на аграрні розписки можуть надходити від двох груп інвесторів. Суб’єкти господарювання, зацікавлені в отриманні у власність вирощеної сільськогосподарським товаровиробником продукції, користуються товарними аграрними розписками. Станом на 1 вересня 2015 року в Полтавській області було видано 9 таких товарних аграрних розписок щодо постачання здебільшого кукурудзи та соняшника. Ті самі інвестори, які не зацікавлені в операціях із сільськогосподарською продукцією, отримують можливість здійснювати інвестиції в обмін на фінансові аграрні розписки. Станом на 1 вересня 2015 року в Полтавській області видано лише одну фінансову аграрну розписку на суму дещо більше 2,5 млн. грн. під заставу кукурудзи врожаю 2015 року.

Застава – ось що спільне для обох видів аграрних розписок. І товарні розписки, що виражають зобов’язання боржника передати в майбутньому певну кількість вирощеної ним продукції, так і фінансові розписки, що виражають зобов’язання боржника в майбутньому сплатити інвестору вартість вирощеної ним продукції, забезпечуються однаково – майбутнім врожаєм, в обсязі, що має бути не меншим за розмір зобов’язання за аграрною розпискою.

Така застава є забезпеченою понад будь-які інші альтернативні способи забезпечення зобов’язань. Це й не дивно, оскільки від інвестора очікується надання коротко- чи середньострокової інвестиції, перш за все, під заставу майбутнього врожаю, тобто речі, якої в момент передачі коштів немає у природі і виникнення якої у майбутньому залежить від великої групи ризиків.

Оскільки інвестор передає інвестицію в обмін на аграрну розписку, що забезпечується, в першу чергу, заставою майбутнього врожаю, то вирішальне значення для забезпеченості зобов’язань має питання користування земельною ділянкою, на якій вирощується заставлена сільськогосподарська продукція. При цьому перехід права власності чи права користування земельною ділянкою не зупиняє дію вказаної в аграрній розписці застави майбутнього врожаю та не припиняє прав боржника і кредитора за аграрною розпискою на користування земельною ділянкою до збирання відповідного врожаю, граничний строк такого користування – закінчення поточного МР.

Застава за аграрною розпискою наділяє кредитора правом у порядку примусового виконання одержати задоволення вимог за рахунок заставленого майбутнього врожаю переважно перед іншими кредиторами цього боржника, що здійснюється за вибором кредитора шляхом наділення кредитора правом доростити, зібрати заставлений майбутній врожай та погасити зобов’язання боржника набуття права власності на таку зібрану сільськогосподарську продукцію (за товарними аграрними розписками) або продати  заставлену продукцію із зарахуванням плати як виконання зобов’язань боржника (за фінансовими аграрними розписками). Після збирання врожаю та повного погашення за рахунок такої продукції зобов’язань боржника за аграрною розпискою решта зібраної (вирощеної) сільськогосподарської продукції або отриманих від її реалізації коштів залишається у власності боржника.  При цьому витрати, здійснені кредитором за аграрною розпискою на дорощування та збирання врожаю заставленої сільськогосподарської продукції, відшкодовуються боржником окремо в порядку, передбаченому законодавством для відшкодування майнової шкоди.

Враховуючи, що кредитор зазвичай не є спеціалістом із вирощування продукції, його витрати на дорощування та збирання врожаю будуть значно вищими за звичайні витрати боржника, і залишення таких витрат без забезпечення інструментом аграрних розписок змушує кредиторів використовувати свої права на дорощування продукції лише у крайньому випадку.

Захистом від недобросовісних боржників є також процедура моніторингу, що передбачає спостереження за майбутнім врожаєм, за дотриманням боржником відповідних технологічних процесів із можливістю доступу до земельних ділянок, на яких вирощується майбутній врожай, а також доступу до приміщень, де зберігається зібрана сільськогосподарська продукція, що є предметом застави за аграрною розпискою.

Сьогодні агровиробник, крім того, що повинен бути спеціалістом із вирощування сільськогосподарської продукції, має також володіти і немалими талантами з прогнозування ціни на результати своєї праці, ефективно користуватися засобами її фіксації.

Використання аграрних розписок може допомогти перекласти всі ризики ціноутворення на інвесторів. Товарна аграрна розписка передбачає передачу інвестору визначеної кількості продукції (в тому числі з перерахунком її кількості у зв’язку з можливою різною якістю зібраного врожаю), а фінансова – сплату вартості певної кількості продукції (причому таку вартість може визначати традиційний покупець продукції агровиробника – якщо сторони довіряться його слову). Відтак, вміло користуючись аграрними розписками, агровиробник може планувати виконання своїх зобов’язань із повернення залучених інвестицій, оперуючи виключно одиницями виміру своєї продукції, і не страждає від кон'юнктури ринку.

Інвестори, в свою чергу, здатні ефективніше захищатися від ризиків ціноутворення та валютних коливань, у тому числі користуючись біржовими інструментами, і більш впевнено очікують виконання зобов’язань аграріями.

Не надто складною є процедура видачі аграрних розписок.

Аграрні розписки видається окремо на кожен вид сільськогосподарської продукції, визначений родовими або індивідуальними ознаками (вид і клас зерна, клас м'ясної продукції тощо). Крім того, товарна аграрна розписка може видаватися на кожен погоджений боржником і кредитором обсяг поставки узгодженої сільськогосподарської продукції.

Аграрні розписки видаються за участю нотаріуса, який перевіряє їхню законність, ознайомлює сторін із правами та обов’язками, друкує тексти аграрних розписок на нотаріальних бланках. У подальшому написами на бланках супроводжуються всі дії з аграрними розписками: на них фіксуються подальші відступлення аграрних розписок кредиторами, передача розписок у заставу, отримання банківських гарантій виконання розписок боржником, отримання від боржника повного або часткового виконання.

З 1 вересня 2015 року розпочався пілотний проект із запровадження аграрних розписок у Черкаській, Харківській і Вінницькій областях, нотаріуси яких проходять навчання з роботи із відповідним інструментом та отримують доступ до Реєстру аграрних розписок.


Сергій Клюца, директор ДП «Аграрні реєстри»

За сприяння Інституту розвитку аграрних ринків

Про асоціацію

Cпілка «Борошномели України» створена для підтримки українських виробників борошна, круп, та інших продуктів переробки зернових.

Ми у соціальних мережах

  

Останні новини

«
»

Контакти

  01030 м. Київ
  вул. Золотоворітська, 6-Б
  +38 (044) 239-93-74
  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.