Україна експортує рекордні обсяги борошна

За 11 місяців (липень - травень) 2014/15 МР Україна експортувала 232,2 тис. тонн пшеничного борошна, що стало абсолютним рекордом для даного періоду і вже на 2% перевищує показник експорту за весь 2013/14 МР (228,2 тис. тонн).

ДПЗКУ планує збільшити обсяг продажів борошномельної продукції

ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» планує збільшити продажі борошномельної продукції в Україні шляхом співробітництва із підприємствами-виробниками хліба та кондитерських виробів.

Умови доступу української борошномельної продукції на європейський ринок

На прохання ГС "Борошномели України" експерт Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) Пітер Токс (Peter Talks) підготував матеріал про умови доступу української борошномельної продукції на європейський ринок.

Нижче наводимо україномовний переклад оригінального тексту його матеріалу, а також оригінальний текст і додатки.

ГС "Борошномели України" висловлює подяку за сприяння в організації експертного висновку Дмитру Приходьку, економісту інвестиційного центра FAO.

Доступ на ринок Євросоюзу для українських борошномелів

Угода про вільну торгівлю між Європейським союзом і Україною містить у собі квоту на поставку 950 тис. тонн української пшениці і пшеничного борошна за нульовим митом в ЄС. Експорт товарів поза зазначеною квотою обкладається митом у розмірі 172 євро/т. Для того щоб і далі постачати товар за нульовим митом, імпортеру необхідно мати ліцензію.

Імпортні ліцензії

Ліцензії на імпорт зернових видаються Генеральним директоратом сільського господарства ЄС (DG AGRІ), а не Генеральним директоратом по митниці й оподатковуванню (TAXUD), що займається встановленням інших тарифних квот і подальшою їхньою публікацією на сайті TARІ. Статистика доступних обсягів у рамках квоти й уже виданих ліцензій постійно обновляється на сайті DG AGRІ.

Для того щоб подати заявку на одержання ліцензії на імпорт, суб'єкт повинен бути зареєстрований у державі-члені, а також мати раніше імпортовані в ЄС товари, поставки яких регламентуються загальною ринковою організацією (наприклад зернові та продукти їхньої переробки, такі як борошно) як мінімум за останні 12 місяців. Крім того, імпортеру необхідно оплатити страхувальний задаток, подаючи заявку на одержання ліцензії, який буде повернутий з першою поставкою імпортованого товару.

Ліцензія дійсна протягом  двох повних місяців, які починаються після місяця, у якому вона була видана. Наприклад, ліцензія, видана в середині травня, буде дійсна до кінця липня.

Використання тарифної квоти на поставки пшениці і продуктів переробки в 2015 р.

Станом на 8 травня 2015 р. з 950 тис. тонн пшениці й борошна по квоті Україна поставила в Євросоюз 434 тис. тонн даної продукції і відповідно може експортувати ще 515 тис. тонн.

В 2104 р. українська тарифна квота була практично повністю заповнена за рахунок поставок пшениці. Загальний обсяг експорту українського борошна в ЄС в 2014 р. склав 0,415 тис. тонн у порівнянні з 998 тис. тонн пшениці.

Ліцензії і українські борошномели

Оскільки заявки на одержання ліцензії повинні подаватися будь-яким суб'єктом, який зареєстрований у Євросоюзі, а також має історію поставок аналогічної продукції в ЄС, українські борошномели не мають такої можливості (якщо тільки в них немає дочірньої філії в Євросоюзі). Надалі, навіть якщо вони одержать таку можливість, то повинні будуть внести страхувальний депозит у період між подачею заявки на квоту і поставкою товару в ЄС.

Крім того, оскільки борошно включене в тарифну квоту по пшениці, імпортери пшениці змушені конкурувати з постачальниками борошна за обмежену кількість ліцензій (оскільки тарифна квота обсягом 950 тис. тонн завжди заповнюється щорічно). Трейдери пшениці часто будуть мати дочірні компанії по обидва боки торговельних відносин, наприклад, як у ЄС, так і в Україні, таким чином вони зможуть подати заявки на одержання ліцензії, а зернові трейдери звичайно мають більші обсяги капіталу, ніж борошномели, і легко можуть відкласти частину капіталу для забезпечення безпеки на період аж до декількох місяців.

З ліцензіями, виданими імпортерам, вони перебувають у кращому положенні для одержання "економічного прибутку із квоти" – різниці між низькою ціною на українську продукцію і високою ціною на європейську.

Обговорення

За поточною нульовою тарифною квотою на поставки пшениці і продуктів переробки, що регулюється ліцензіями на імпорт, українські борошномели не зможуть налагодити регулярні поставки продукції в ЄС.

Збільшення обсягу експорту може бути обумовлено наступними факторами: або окремим нульовим митом на імпорт борошна, або альтернативним регулюванням тарифної квоти. Наприклад, можна переконати Комісію встановити більш дружню систему регулювання квоти: хто перший подав заявку, той перший і одержав доступ до квоти вже на кордоні, як у випадку з більшістю товарів, що постачаються в Євросоюз за тарифною квотою.

Attachments:
Download this file (UA Flour in EU.rar)Додатки[Додатки та офіційна відповіть FAO]

Більше статей...

Про асоціацію

Cпілка «Борошномели України» створена для підтримки українських виробників борошна, круп, та інших продуктів переробки зернових.

Ми у соціальних мережах

  

Останні новини

«
»

Контакти

  01030 м. Київ
  вул. Золотоворітська, 6-Б
  +38 (044) 239-93-74
  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.