Вивести Україну на високі світові позиції експортерів борошна - одне із завдань ДПЗКУ - В'ячеслав Цегельник

ДПЗКУ - В'ячеслав Цегельник

Протягом останніх декількох сезонів Україна істотно збільшила виробництво пшеничного борошна і наростила експортний потенціал, що дозволило розширити ринки збуту готової продукції. Так, у 2015/16 МР обсяги експорту борошна знову встановлюють рекорди: за період липень-травень на зовнішні ринки було поставлено 312,1 тис. тонн продукції проти 257,5 тис. тонн за весь попередній сезон.

Про особливості минулого сезону і перспективи розвитку експортної торгівлі та логістики в сфері пшеничного борошна в інтерв'ю з В'ячеславом Цегельником, директором департаменту маркетингу і реалізації готової продукції ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України».

- Одним із основних видів діяльності ПАТ «ДПЗКУ» є переробка зерна. Поділіться основними показниками за поточний сезон. Яку частку на ринку продуктів переробки України займає компанія?

- Переробка зерна дійсно на сьогодні один із ключових комерційних напрямків у діяльності корпорації. Наші переробні підприємства в середньому здатні забезпечити близько 26% потреб України в борошномельній продукції.

Хочу підкреслити, що за поточний 2015/16 МР частка ДПЗКУ в загальному обсязі виробництва борошна в Україні склала 13%. На даний час корпорація займає друге місце серед борошномельних підприємств України. І, за нашими прогнозами, до кінця цього маркетингового року загальний обсяг переробки зерна на підприємствах ДПЗКУ складе близько 250 тис. тонн.

- На сьогоднішній день, якими переробними потужностями володіє корпорація, де вони розташовуються? Чи плануєте розширювати базу найближчим часом?

- На даний момент у виробництві борошна задіяно 10 комбінатів хлібопродуктів пшеничного і житнього помолу - Львівський КХП, Одеський КХП, Кролевецький КХП, Сумський КХП, Тернопільський КХП, Харківський КХП №2, Богданівецкий КХП, Кременчуцький КХП, а також Великолепетиський і Черняхівський елеватори. Їх сумарна виробнича потужність становить 550 тис. тонн зерна на рік.

Всі комбінати хлібопродуктів корпорації працюють в штатному режимі, проте поточні ремонтні роботи, а тим більше, модернізація, не проводилися давно. Але завдяки успішній роботі переробного напрямку керівництвом компанії було прийнято рішення про включення комбінатів хлібопродуктів до плану капітальних інвестицій. Ми сподіваємося, що завдяки модернізації в наступному маркетинговому році буде можливість максимально ефективно завантажити наші КХП та забезпечити зростання обсягів переробки до 300 тис. тонн.

- Яка в Україні структура розподілу обсягів борошна на внутрішнє та зовнішнє споживання? Чим це обумовлено? В цілому, як Ви можете охарактеризувати внутрішнє споживання борошна в Україні в 2015/16 МР? Як воно змінилося в порівнянні з попередніми сезонами? Які чинники цьому сприяли?

- На даний момент споживання борошна на внутрішньому ринку має тенденцію до зниження. Якщо взяти до уваги статистику, то виробництво хлібобулочних виробів, починаючи з 2012 року, знизилося на 28%. Також спостерігалося зниження обсягів виробництва борошна - на 17% по відношенню до 2012 року. Ця ситуація змушує виробників шукати збут борошномельної продукції на зовнішніх ринках.

Структура розподілу продукції за напрямками реалізації виглядає наступним чином: 40% борошна йде на експорт, а 60% ми продаємо на внутрішньому ринку.

- Як, на Вашу думку, скорочення внутрішнього споживання борошна відбилося на показниках експорту борошномельної продукції з України в 2015/16 МР у порівнянні з попередніми сезонами?

- За нашими даними, потужності в Україні завантажені в середньому всього лише на 30%. Сьогодні всі компанії намагаються забезпечити собі надійні довгострокові експортні контракти для роботи підприємств із максимальним завантаженням. При цьому потужності ДПЗКУ завантажені на 50-55%.

З огляду на істотне зниження виробництва хлібобулочних виробів, експорт є «рятівним колом», який зможе забезпечити розвиток нашої переробної галузі і дати можливість надходження в країну настільки необхідної валютної виручки.

- ДПЗКУ є одним із лідерів експорту пшеничного борошна в Україні. За даними ІА «АПК-Інформ», в 2014/15 МР компанія піднялася з 4 на 2 місце серед експортерів борошна. Яких результатів плануєте досягти в поточному сезоні. Наскільки вдалося реалізувати експортний потенціал?

- Щодо результатів минулого маркетингового року, то ми дійсно поліпшили свої показники і закріпили свої позиції в ТОП-10 українських експортерів пшеничного борошна. За підрахунками аналітиків, питома вага держкорпорації в загальному обсязі експорту борошна з України в 2015/16 МР склала близько 10%.

ДПЗКУ має намір і далі розвивати свій експортний потенціал. Наша основна мета - стати лідером із експорту борошна і продуктів переробки з України, і для цього є всі передумови.

У наступному маркетинговому сезоні корпорація планує експортувати більше 50 тис. тонн борошна.

- Чи є в планах компанії нарощування виробництва і розширення ринків збуту борошномельної продукції?

- Поки нарощування потужностей не планується. Сьогодні ми робимо все для того, щоб ефективно використовувати існуючі можливості наших КХП і модернізувати їх. Саме це забезпечує надійну якість продукції, що випускається.

Щодо розширення ринків збуту проводимо дуже активну роботу, і, як на мене, майбутнє переробної галузі - це істотне збільшення обсягів експорту готової продукції. Наше борошно не поступається закордонним аналогам. Правда і те, що ми маємо намір потіснити таких світових лідерів переробки, як Туреччина та Індія.

- Неодноразово було озвучено, що в планах компанії щорічна модернізація обладнання для поліпшення якості продукції, впровадження сучасних систем управління виробництвом і контролю якості готової продукції. Яких результатів у цьому питанні вдалося досягти на поточний момент?

- Дійсно, як я вже говорив, модернізація наших КХП передбачена планом капітальних інвестицій корпорації. Також буде введена сучасна система контролю якості харчових продуктів. Вже дано відповідні запити до Міністерства аграрної промисловості і продовольства України щодо системи, призначеної для зменшення ризиків, викликаних можливими проблемами з безпекою харчової продукції HAССP. Найближчим часом наші комбінати будуть сертифіковані за цією системою контролю, і можу з упевненістю сказати, що це буде великим кроком вперед до того, щоб наша продукція визнавалася на високому рівні як в Україні, так і за кордоном.

- В цілому, як Ви вважаєте, наскільки конкурентоспроможне борошно українського походження на світовому ринку?

Борошно українського виробництва відповідає всім вимогам, що пред'являються споживачем на світовому ринку.

У кінці лютого представники корпорації відвідали міжнародну виставку продуктів харчування «Gulfood» в Об'єднаних Арабських Еміратах, де були представлені виробники борошна з багатьох країн, в тому числі і такі лідери з експорту даного продукту, як борошномельні підприємства Індії та Туреччини.

Під час спілкування з фахівцями компаній цих країн ми почерпнули багато корисної інформації про якість борошна, яку вони продають на зовнішніх ринках.

Наша продукція зовсім не поступається за якістю, а за ціною набагато вигідніша для покупця. Єдина проблема, на мій погляд, полягає в тому, що Україна не достатньо відома в світі як експортер борошна. Завдання ДПЗКУ - змінити цю ситуацію на краще.

- У поточному сезоні основним покупцем українського борошна залишається Китай, який з початку 2015/16 МР імпортував борошна більше, ніж за весь попередній сезон. В цілому, за Вашими спостереженнями, чи є зміни в географії та обсягах експорту борошномельної продукції в поточному МР? Чим це обумовлено?

В останні роки експорт українського борошна був орієнтований в більшості на Китай, вірніше, китайські компанії викуповували продукцію українського виробництва і здійснювали поставки в Північну Корею. Але виникла на початку поточного року криза в КНДР спровокувала посилення економічних санкцій, до яких приєднався і Китай. Це зменшило кількість експортованої з України продукції переробки.

Виробники почали шукати нові ринки збуту і істотно розширили географію експорту українського борошна. Зараз активно розвиваються такі експортні напрямки - Африка, країни Близького Сходу і Азії. Ведуться переговори також з Румунією та Грузією.

- На Ваш погляд, які країни варто розглядати як потенційні ринки збуту борошна в короткостроковій перспективі?

По-моєму, найперспективнішим напрямом для розвитку експортного потенціалу України по борошну є африканський континент. Це такі країни, як Бенін, Гана, Сьєрра-Леоне, Ефіопія, Джібуті, Судан, Сомалі, Лівія, Ангола.

Також успішно освоюються країни Близького Сходу і Азії - Ірак, ОАЕ, Ліван, Оман, Індонезія, Філіппіни, Малайзія. За 2015/16 МР наша корпорація істотно розширила географію експорту борошна.

- На початку травня ДПЗКУ поставила першу партію борошна морем в одну з країн Північної Африки. Таким чином, завдяки вашій компанії Україна вперше експортувала борошно водним транспортом. Хотілося б детальніше дізнатися про це досягнення.

Ідея відправляти борошно судновими партіями з'явилася у нас давно. Ще з осені минулого року наш департамент вів переговори про постачання суднової партії в Сирію. Але тоді в зв'язку з істотними коливаннями курсу валюти угода не відбулася. І ось в кінці березня ми уклали перший контракт з одним із провідних гравців зернового ринку Близького Сходу на поставку суднової партії борошна об'ємом 5 тис. тонн.

Застосувавши напрацювання, які були зроблені раніше, і досвід минулих років, ми змогли виконати всі умови контракту і твердо заявити, що Україна в особі ДПЗКУ може бути надійним експортером борошна зі світовим ім'ям.

- Чи плануєте продовжувати роботу в цьому напрямку?

Завдяки злагодженій роботі всіх підрозділів корпорації ми змогли показати хороший результат при виконанні контракту. Це було високо оцінено не тільки покупцем, але і незалежним експертом - швейцарською компанією SGS, яка ретельно стежила за дотриманням умов контракту в частині якісних показників і відповідного контракту обсягу продукції.

Підтвердженням цих слів є і те, що на даний момент ми здійснили вже другу поставку суднової партії борошна на експорт.

- Які кроки, на Вашу думку, варто зробити уряду для розвитку сфери поставок борошна саме судновими партіями?

Порушуючи питання інфраструктури для подібного роду відправок, можу сказати, що у нас вона досить розвинена. Адже відомо, що Україна експортує цукор і соняшниковий шрот подібним способом, а також добрива, бавовну, тютюн, тобто використання технології Big Bag при відвантаженні для нас не новина.

Для розширення географії експорту борошна по морю безумовно необхідна підтримка держави на рівні Міністерства закордонних справ. У кожній країні є посольство і консульство України, за участю яких ми змогли б вийти на потенційних покупців, зацікавлених у нашій продукції.

- На завершення дякую за змістовну бесіду і прошу сказати кілька слів по Вашим прогнозам та очікуванням у секторі українського експортного ринку борошна на 2016/17 МР.

Думаю, що завдяки активній позиції нашої компанії та інших великих виробників в Україні експорт борошна за результатами 2016/17 МР буде рекордним і може досягти близько 400 тис. тонн.

У 2016/17 МР очікується рекордний експорт борошна з України – експерт

Ринок борошна України: повільна хода вперед

Борошномельна галузь України продовжить розвиватися всупереч...

Про асоціацію

Cпілка «Борошномели України» створена для підтримки українських виробників борошна, круп, та інших продуктів переробки зернових.

Ми у соціальних мережах

  

Останні новини

«
»

Контакти

  01030 м. Київ
  вул. Золотоворітська, 6-Б
  +38 (044) 239-93-74
  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.