Високою частка продовольчої пшениці у врожаї 2014 року не може бути за визначенням

Проблема якості зібраної пшениці врожаю 2014 року в даний час є важливою і актуальною. Ряд борошномелів повідомляє, що в Україні вже утворився дефіцит зерна хлібопекарських кондицій.

Про те, як економічна ситуація в країні в цілому і зазначений фактор зокрема можуть вплинути на роботу борошномельної галузі, ми вирішили довідатися в директора одного з найбільших в Україні зернопереробних підприємств – Новопокровського КХП і співголови громадської організації "Борошномели України" Андрія Яковенка.


 

- Андрію Валерійовичу, чи є труднощі в роботі КХП у зв'язку з напруженою ситуацією на сході України?

- На сьогоднішній день наше підприємство не відчуває труднощів у своїй роботі. Скоріше є фактор ризику їхнього виникнення, і це залишає відбиток сумніву з боку іноземних контрагентів. Однак завдяки високій довірі нам як стабільному постачальнику складностей у постачанні не виникає.

 

- Борошномели відзначають, що в Україні на цей час сформувався дефіцит пшениці хлібопекарських кондицій. Могли б Ви прокоментувати, наскільки гострим є дефіцит, із чим це пов'язано і як вплине на роботу борошномельних підприємств найближчим часом?

- Так, ми це питання піднімаємо на всіх рівнях. На тлі досить непоганого валового збору пшениці ми відзначаємо її низькі якісні показники. Крім того, питання складніше, ніж здається на перший погляд, і на даний момент може мати вкрай негативний сценарій розвитку. Низький вміст протеїну і маси сирої клейковини в зерні пшениці врожаю 2014 року був, на мій погляд, обумовлений, з одного боку, загальними кліматичними умовами (рясні опади перед збиранням) і відзначається як у нашій країні, так і в Європі в цілому, а з іншого боку, посилилось через недостатньо якісну обробку посівів у період їхнього дозрівання. Саме на період з весни до липня припали активні політичні події, обстановка в країні була дестабілізована, що стало приводом для багатьох виробників зерна переглянути програми з фінансування, також додалася фактично повна відсутність кредитування сектору, як і всієї економіки. Тому високою складова продовольчої пшениці у врожаї 2014 року не може бути за визначенням. До "недобору" протеїну потрібно додати велику кількість пророслих і фузаріозних зерен у пшениці цього року. На мій погляд, це явище носить характер прихованої проблеми, яка почне себе проявляти згодом, адже строк зберігання пророслого зерна значно обмежений, а порушення умов його зберігання призведе до втрати їм кондицій навіть для переробки в корми. Тобто  цифра збору придатної до вживання пшениці буде значно зменшена до січня-лютого 2015 року.

 

- Однак проблеми на цьому не закінчуються?..

- На жаль, так. Погіршення обстановки в економіці продовжує зростати. Відсутність кредитування в період посівної, високі ціни на добрива, нестабільний курс долара – це основні фактори, які цього року  додадуться до наших постійних проблем щодо порушення сівозміни, недостатнього застосування агротехнологій і інших недоробок в сфері виробництва зерна. Все це відбувається на тлі повальної "дерегуляції" у всіх сферах аграрного сектору. Під прапором дерегуляції ми фактично розвалили сільгоспінспекцію й, втративши можливості фітосанітарного, карантинного контролю, ще й загубили останню можливість статистичного контролю саме якісної складової в пшениці. Тому, маючи значний недобір продовольчої пшениці цього року, не контролюючи її експорт, рухаючись до потенційного недосіву в цю посівну, а також через відсутність засобів у виробників маємо ризик знову не одержати продовольство у врожаї-2015. Що далі? Залишається сподіватися, що кліматичні умови поточного року не стануть каталізатором цих негативних подій. Інакше імпорт пшениці продовольчих кондицій в 2014/15 МР стане неминучим. Імпорт пшениці після її експорту в тому самому сезоні – ця особливість національної економіки вже мала місце в історії України, не хотілося б повторити цей досвід на тлі активних політичних подій. Відзначу, що саме тому створена в 2014 році громадська організація "Борошномели України" зайняла активну позицію у висвітленні даної проблеми разом з пекарями. Ми звертаємося до президента і прем'єр-міністра, проводимо самостійні дослідження ринку, беремо участь у робочих групах уряду.

 

- Прогнозується, що в ЄС частка борошномельної пшениці врожаю-2014 також знизилася й оцінюється на рівні 59%, тоді як торік вона становила 71%. Як це вплине на ситуацію на світовому ринку борошна?

- Це підтверджує сказане вище, але ще свідчить про об'єктивність статистичних даних і можливість застосовувати їх у плануванні бізнесу в ЄС. На підставі цифр щодо збору врожаю в якісних показниках зернова рада Європи приймає рішення про імпорт і експорт зернових, виводяться чіткі квоти в тоннажі як на експорт, так і імпорт. І хочу відзначити, що це не викликає такої хвилі протестів і докорів у зарегульованості ринку з боку інших країн, як в Україні. Аналізуючи сформовану ситуацію, на жаль, з'являються припущення про те, що через такі цілеспрямовані дії, як розвал статистичних контролюючих органів у нашій країні, а також надмірно хворобливими реакціями трейдерів із приводу будь-якої регламентації в експорті зернових, наша країна свідомо перетворюється в сировинний придаток з експорті сировини сільгосппродукції. Звичайно, це буде неминуче призводити до істотного ризику нестачі продовольчої пшениці.

 

- Ваше підприємство є одним з лідерів експортних постачань борошна.  Чи планує Новопокровський КХП нарощувати обсяги експорту в 2014/15 МГ?

- Ми постійно працюємо над розширенням кола покупців на зовнішніх ринках, зважаючи на те, що наше підприємство себе непогано зарекомендувало на міжнародній арені, ми будемо намагатися використовувати накопичений кредит довіри до нас для розвитку цього напрямку.

 

-  Чи плануються інвестиції в розвиток потужностей підприємства в 2014 році? Які пріоритетні напрямки використання інвестицій?

- На мій погляд, найголовніший напрямок для інвестицій – це енергозбереження. Ми плануємо цього року зменшити витрати газу за рахунок переустаткування котельні для роботи на органічних відходах, що істотно зменшить витратний механізм, а також залежність від цін на газ.

 

- Деякі виробники вже підвищили ціни на хліб в Україні. Які основні фактори, на Ваш погляд, у цьому сезоні надаватимуть підтримку цінам на хліб?

- Нестача продовольчої пшениці, недосів та недостатня кількість внесених добрив у посіви цього року, зростання цін на енергоресурси, зростання курсу валюти, нестабільна економічна й політична обстановка – все це сприятиме підвищенню цін на хліб, а фактор клімату (заморозки, кірка, нестача вологи і т.д.) призведе до дефіциту хліба взагалі, якщо ці явища матимуть місце.

 

- Як у цілому, на Вашу думку, позначиться поточна економічна ситуація в Україні на розвитку борошномельної галузі?

- Погіршення інвестиційного клімату і політична невизначеність призведуть до припинення розвитку економіки в цілому та борошномельного сектору зокрема. До визначеності в напрямках розвитку країни навряд чи варто очікувати яких-небудь програм з технічного переозброєння, а також глобальних проектів з будівництва нових млинів. Але той потенціал, який накопичується зараз, а також структуризація галузі за рахунок створення галузевої асоціації безсумнівно приведуть до істотних проривів у розвитку пізніше. Я думаю, що 2015-2016 рр. значною мірою  будуть переломними в розвитку борошномельного сектора України, що дозволить нашій країні переміститися з таблиці світових лідерів з експорті сировини в таблицю лідерів з експорту продукції.

 

- Які завдання, на Ваш погляд, є першочерговими для успішної роботи борошномельної галузі України?

- Це, насамперед, здешевлення й поліпшення кредитування; відсутність регулювання і регламентації у визначенні рентабельності для галузі урядом; створення додаткових можливостей з боку держави для стимулювання експорту продуктів переробки зерна. Зусиллями Асоціації борошномелів України зараз розробляється програма з експортозаміщення зерна борошном, вона буде презентована в уряді та має усі права, щоб одержати статус державної. Ми глибоко переконані в тому, що, з огляду на той фактор, що Україна, маючи такий істотний потенціал для збільшення виробництва зернових, просто зобов'язана розвивати свій борошномельний сектор. Це є першим етапом модульної комплексної програми з переробки аграрної продукції. Відходи виробництва зерна – це корми, далі виробництво м'яса, потім готової продукції з м'яса. Борошно далі тягне розвиток хлібобулочної, макаронної промисловості. На прикладах цих примітивних ланцюжків ми бачимо, що розвиток борошномельного сектора – лише перший модуль у конструкторі розвитку переробної промисловості України й найважливіший.

 

Розмовляла Євгенія Северіна

 

Про асоціацію

Cпілка «Борошномели України» створена для підтримки українських виробників борошна, круп, та інших продуктів переробки зернових.

Ми у соціальних мережах

  

Останні новини

«
»

Контакти

  01030 м. Київ
  вул. Золотоворітська, 6-Б
  +38 (044) 239-93-74
  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.