Ринок борошна України: повільна хода вперед

Ринок борошна України: повільна хода вперед

Специфіка формування тенденцій на ринку борошномельно-круп'яної продукції України пояснюється, у першу чергу, тим, що він є ланкою в ланцюжку "від поля – до столу".

З одного боку зростаючі ціни на сировину змушують борошномелів підвищувати ціни на свою продукцію, з іншого боку – державне регулювання цін, як на борошно, так і на хлібобулочні вироби, обмежує їхнє підвищення. До чого привів такий тиск, а також про перспективи розвитку борошномельно-круп'яного комплексу України розповів АПК-Інформ директор союзу "Борошномели України" Родіон Рибчинський.

- Родіон Станіславович, як би Ви оцінили підсумки першого півріччя 2015/16 МГ для борошномельно-круп'яного комплексу України й перспективи його розвитку в другій половині сезону?

- Ситуація, що зложилася на даний момент у борошномельній промисловості, насправді є продовженням негативної тенденції, яка триває вже протягом багатьох років . Мова йде про чітко виражену негативну динаміку виробництва борошна в Україні. За 10 сезонів обсяги виробництва борошна в Україні скоротилися на 20%: якщо на початку 2000-х років ми виробляли 2,9 млн. тонн борошна, то зараз – тільки 2,25-2,3 млн. тонн. Зумовлено це, у першу чергу, 40-выдсотковим скороченням за цей же 10-річний період обсягів виробництва борошняних виробів – хліба й хлібобулочних виробів, а також кондитерських виробів. Тільки виробництво макаронних виробів залишилося на попередньому рівні – близько 102-103 тис. тонн. Так, промислові обсяги споживання борошна в 2013 р. у середньому за місяць становили 123,9 тис. тонн, в 2015 р. – 98,5 тис. тонн. Тут варто врахувати, що мова йде саме про промислове виробництво хлібобулочної й кондитерської продукції, без урахування тієї, яка виготовляється в мережних супермаркетах.

Ще одним фактором, що обумовив формування даної негативної тенденції, є скорочення населення України. За різними оцінками, за останні два роки населення України стало менше на 2,5 млн. осіб. Крім того, варто враховувати, що близько 3-5 млн. осіб перебувають у трудовій міграції.

Також немаловажним аспектом є нехай і не кардинальна, але зміна харчових переваг населення, що веде до зменшення споживання хлібобулочних виробів. Так, в Україні зростає міське населення, що у силу вже сформованих певних традицій і культури споживання перестало використовувати борошно в тій кількості в домашніх умовах, як це було ті ж 20 років тому. Тобто  ми маємо досить низький попит на борошно з боку домогосподарств.
Проблема зниження обсягів виробництва й, як наслідок, споживання крупів пов'язана з реальним зменшенням кількості пропозицій круп'яної сировини. На даний момент дефіцит практично всіх круп'яних культур становить 50-150 тис. тонн. Внаслідок цього відбувається збільшення вартості зерна сільгоспвиробниками. Відповідно з урахуванням переробки ми бачимо реальне зростання вартості самої крупи й цін у роздробі. Споживач же вибирає недорогі види круп, які не пов'язані із круп'яною сировиною (ячна, перлова, кукурудзяна), оскільки вони є продуктами переробки основного зерна, яке не зазнає тенденції, характерної для круп'яного сегмента.

Окремо хотілося б звернути увагу на ситуацію на ринку житнього борошна і сировини. На сьогоднішній день, за оцінками хлібопекарських підприємств України, дефіцит житнього борошна для виробництва хліба становить близько 100 тис. тонн. Проблема в тім, що, по суті, сільгоспвиробник економічно не зацікавлений вирощувати жито. Ми бачимо чітку негативну динаміку, пов'язану з тим, що врожайність жита й пшениці практично в три рази відрізняється, а ціни на жито перебувають на рівні цін на пшеницю, а то й нижче. У результаті без використання державного дотаційного механізму виробництво жита в нашій країні буде поступово зведено до мінімуму, або й до нуля.

- На початку сезону неодноразово порушувалося питання якості врожаю пшениці. З якими проблемами, пов'язаними з якістю зернової, зіштовхнулися борошномельні підприємства?

- Якість зерна – це також одна з давніх проблем, і полягає вона в тім, що якщо немає зацікавленості в цілеспрямованому поліпшенні якості пшениці, то врожай виростає середньої або низької якості, демонструючи при цьому гарну врожайність. Що ми, власне, і спостерігаємо – недолік пропозиції зерна 2 класу.

На жаль, ринкового механізму стимулювання підвищення якості вирощуваної пшениці у борошномелів немає. Це обумовлено тим, що борошномельні підприємства не в змозі надавати занадто відчутну цінову премію за високоякісну пшеницю, оскільки понад 90% своєї продукції реалізовують на внутрішньому ринку й залежні від цін попиту з боку хлібовиробників. А вони, у свою чергу, не можуть підняти ціни на хліб і хлібобулочні вироби через протидію місцевих адміністрацій і низьку купівельну спроможність населення. Т.ч. якби борошномели почали стимулювати виробництво високоякісної пшениці шляхом підвищення закупівельних цін, ми б зіштовхнулися з неможливістю реалізувати це борошно споживачеві. Коло замикається.
Я вже не кажу про те, де б борошномели взяли гроші для такої стимуляції...

- Ще одна важлива проблема – умови оподатковування. Як податкові зміни, зокрема  відносно спецрежиму ПДВ, позначаться на галузі?

- Складно сказати, оскільки ситуація не до кінця зрозуміла. Є два реєстри – на автоматичне відшкодування і реєстр на загальних підставах. Як ці реєстри будуть формуватися, поки невідомо. Думаю, на це питання поки ніхто не відповість. Але вважаю, що борошномели не будуть у виграші. Хоча б тому, що коли система запрацює, варто очікувати підвищення цін на зерно.

- Україна в першому півріччі збільшила експорт борошна, але при цьому скоротила експорт круп'яної продукції. Чим це обумовлено? На Ваш погляд,  чи збережеться тенденція збільшення експорту борошна й надалі?

- Дійсно, якщо говорити про експорт борошна, за підсумками 2015 р. цей показник склав 304,5 тис. тонн проти 244,9 тис. тонн в 2014 р., тобто  постачання збільшилося на 24%. Крім того, розширилася й географія експорту – з 44 країн в 2014 р. до 69 країн в 2015 р. Звичайно, ми б хотіли, щоб така тенденція збереглася, тому що в поточних умовах ціноутворення і конкуренції на внутрішньому ринку експорт борошна – реально єдина можливість для підприємства заробити засоби для модернізації, розвитку і т.п.

Однак отут є ще один немаловажний аспект. При 24-відсотковому зростанні обсягів експорту заробіток практично не змінився, навіть трохи скоротився – на 1%. Це пов'язано зі зниженням за рік середніх експортних цін на 20% - з $284 за тонну в 2014 р. до $227 за тонну в 2015 р.

Скорочення ж експорту круп'яної продукції обумовлено в першу чергу специфікою самого ринку. Якщо у світі борошно закуповують півтори сотні країн, то круп'яну продукцію – близько 20. Тут мова йде саме про традиційні для нашої культури споживання крупи – гречка, вівсянка та ін., - виробництво яких падає з року на рік і відповідно падає експорт, а наш покупець переходить до іншого продавця...

- У продовження теми експорту. Родіон Станіславович, буквально тиждень тому на прес-конференції Ви повідомили про те, що українське підприємство одержало квоту на постачання 5 тис. тонн борошна в ЄС, а ще три проходять сертифікацію. У цілому, як Ви оцінюєте перспективи виходу українських компаній на європейський ринок? Які обсяги українського борошна можуть постачатися в ЄС?

- Насправді, тут варто розуміти, що квота на безмитний експорт борошна в ЄС пов'язана із квотою на експорт пшениці, що становить 900 тис. тонн. Понад це можна ввозити в ЄС продукцію, але необхідно заплатити мито в розмірі 173 євро/т.

Якщо говорити про  подію, що відбулася, то тут вірніше сказати, що квоту одержало не українське підприємство, а його європейський партнер, що зобов'язується протягом року експортувати зазначений обсяг української продукції. Справа в тому, що раніше українським підприємствам було складно знайти в ЄС таких покупців. Потрібно було переконати не тільки в тім, що якість українського борошна є порівнянним із середньоєвропейським, але й у рівномірності за якістю поставок. Торік поза квотою в ЄС завозилися пробні партії борошна. Наша продукція знайшла свого покупця, і європейські партнери вирішили продовжити співробітництво.

Для українських же виробників цей ринок цікавий не тільки у фінансовому плані, але й репутаційними бонусами. У ЄС одні з найжорсткіших вимог у світі до якості харчової продукції. І якщо підприємство постачає туди свою продукцію, це в першу чергу свідчить про її високу якість.

Зараз Єврокомісія має намір оцінити можливі обсяги експорту борошна і надалі  готова розглянути можливість надання квоти на його безмитне постачання. Ми б хотіли його відокремити від пшениці, але предметно говорити про це можна буде за підсумками поточного року.

- Ще один перспективний напрямок експорту української сільгосппродукції, у т.ч. і борошномельно-круп'яної – Китай. Чи мають намір українські борошномели сертифікуватися на експорт до КНР?

- Так, але якщо для цього будуть умови. На сьогоднішній день Китай має дуже жорстке обмежувальне мито на імпорт борошна. Тому бажання є, але як вийде, буде залежати від ситуації на самому китайському ринку.

Зростання експорту українського борошна торік збіглося зі значним зменшенням вартості морського фрахту. Відповідно продукція може потрапити куди завгодно. Питання полягає тільки в тім, наскільки потенційний ринок відкритий для української продукції й готовий сприймати її якість.

-  Чи сприятиме запуск Транскаспійського маршруту інтенсифікації експорту борошномельно-круп'яної продукції в країни, через які проходить даний маршрут?

- Теоретично так. Але тільки в тому випадку, якщо ми говоримо про Грузію, до якої свого часу Україна постачала досить великі обсяги борошна, і частково про Азербайджан. В Ірані ж є свої потужності. Але основна причина, за якої це навряд чи відбудеться, - Казахстан, який перебуває в значно вигідніших, чим Україна, логістичних умовах. З ним конкурувати в цьому регіоні ми не зможемо.

Бесідувала Аліна Стьожка

Про асоціацію

Cпілка «Борошномели України» створена для підтримки українських виробників борошна, круп, та інших продуктів переробки зернових.

Ми у соціальних мережах

  

Останні новини

«
»

Контакти

  01030 м. Київ
  вул. Золотоворітська, 6-Б
  +38 (044) 239-93-74
  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.