Аграрний фонд: на хвилі перетворень

Робота Аграрного фонду як державного комерційного підприємства завжди залишалася під пильною увагою учасників зернового й борошномельного ринків України.

А прихід нової команди керівників у лютому 2015 року збільшив інтерес до діяльності держпідприємства. Про те, які зміни відбулися в роботі ПАТ "Аграрний фонд", і які плани щодо розвитку ставить перед собою нове керівництво, ми довідалися в голови підприємства Андрія Радченка.

- Андрію Анатолійовичу, метою створення Аграрного фонду в 2005 році була реалізація цінової політики в агропромисловому секторі. Однак сьогодні ситуація змінилася, і раніше Ви повідомляли про наміри зробити компанію не регулятором, а повноцінним гравцем на продовольчому ринку. Які глобальні зміни відбулися у функціонуванні компанії з моменту створення, і які кроки ви використовуєте для досягнення поставлених цілей?

- На початку необхідно внести ясність: у цей час в Україні існує два аграрних фонди - "Державна спеціалізована бюджетна установа "Аграрний фонд" (ДСБУ "АФ") і ПАТ "Аграрний фонд". ДСБУ "АФ" була створена в 2005 році, і дійсно основною її функцією було держрегулювання. Однак підприємству згодом  стало складно працювати в ринкових умовах, і, по суті, воно перестало виконувати свої функції.

В 2013 році за рішенням Кабінету міністрів було створено ПАТ "Аграрний фонд", 100% акціонером якого є держава. Основне завдання фонду – комерційна діяльність. Саме тому в першу чергу мене запросили як менеджера, керівника, що зможе правильно розставити пріоритети й вибудувати роботу державного комерційного підприємства.

Що стосується змін, які відбулися в роботі Аграрного фонду після приходу нової команди, то вони торкнулися практично всіх сфер діяльності ПАО. Змінилися умови укладання форвардних контрактів, уперше був проведений конкурс страхових компаній. Ми також запросили іноземні страхові компанії, які виступлять у ролі перестрахувальників. Це все забезпечить більшу захищеність агровиробників.

І, найголовніше, цього року фонд проводить форвардні закупівлі не за гроші держави, як це було раніше, а винятково за власні кошти, які були виручені від продажу борошна.

-  Чи існує необхідність у внесенні змін до законодавства для розширення можливостей роботи фонду?

- Відповідно до діючого уставу ПАТ "Аграрний фонд", сфера діяльності компанії досить широка. Фонд може займатися заготівлею не тільки зернових, але й масла, м'яса, виробляти напівфабрикати, займатися крупами, продавати свою продукцію й навіть надавати послуги з перевезення, тобто насущних потреб у зміні законодавства немає. Головне – були б кошти для реалізації всіх цих програм.

При цьому, безумовно, якщо на Аграрний фонд із боку держави будуть покладені обов'язки, які не прописані в уставі, то, можливо, це стане причиною внесення змін до чинного законодавства.

- Цього року проблема фінансування для аграріїв стала ще більш актуальною. Як це позначилося на проведенні форвардних закупівель? Чи збільшилася кількість виробників, які бажають продати зерно? Який обсяг пшениці закуплено, і на яку суму?

- Кількість підприємств, що бажають продати зерно, збільшилася, і ми навіть одержали більше заявок, ніж нам необхідно для реалізації форвардної програми 2015 року.

Під час весняної форвардної програми 2015 року ми плануємо закупити 190-200 тис. тонн зерна. Уже укладено договори більш ніж із 40 підприємствами на закупівлю 180 тис. тонн пшениці 2 і 3 класу.

За осінніми форвардними програмами було закуплено 752 тис. тонн пшениці 2 і 3 класу, 30 тис. тонн ячменю і 1 тис. тонн жита. Загалом – 783 тис. тонн зернових.

- На початку квітня італійська компанія Consorzіo Agrarіo del Nordest повідомила про зацікавленість у довгостроковому імпорті твердої пшениці за форвардними контрактами з фондом. Чи існують домовленості з італійським консорціумом? Які запаси твердої пшениці має фонд?

- На даний час ідуть переговори між ПАТ "Аграрний фонд" та італійським консорціумом Consorzіo Agrarіo del Nordest. Аграрний фонд не має у своєму розпорядженні власних запасів пшениці твердих сортів, і мова йде про те, що фонд може за програмою форвардних закупівель придбати для італійського консорціуму пшеницю твердих сортів, виступивши як контрагент.

- У якому форматі Аграрний фонд співробітничатиме із Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO)? Яку продукцію фонд має намір постачати в рамках співробітництва із Всесвітньою продовольчою програмою ООН (WFP)?

- Формат нашого співробітництва з даними організаціями поки на визначальній стадії. Аграрний фонд виявив ініціативу щодо ознайомлення з тендерними процедурами FAO і WFP. Для того щоб це зробити, представники ПАТ "Аграрний фонд" брали участь у міжнародному форумі агровиробників Vendor Faіr 2015, що відбувся в штаб-квартирі FAO. Одним із форматів співробітництва може бути участь у тендерах і реалізація проектів за підтримки FAO. Що стосується видів продукції, то вони залежатимуть від потреб Всесвітньої торговельної організації.

- В 2014 році Аграрний фонд продавав борошно українським підприємствам за ціною, значно нижчою за ринкову, а цього року держкомпанія підвищила ціни. При цьому хлібопекарським підприємствам усе ще вигідно купувати борошно Аграрного фонду. Якої цінової політики фонд планує дотримуватися надалі , і чим це обумовлено?

- ПАТ "Аграрний фонд" - одне із ключових державних підприємств, яке забезпечує продовольчу безпеку країни. На цей час Аграрний фонд – активне ринкове підприємство, що продає борошно через Аграрну біржу, заповнюючи нестачу борошна на ринку й не даючи можливості для розвитку спекулятивних тенденцій.

Крім того, ще раз звертаю увагу, що в нинішньому році держава не виділяла коштів для форвардної програми і фонд проводить форварди за власні кошти.

Хлібопекарським підприємствам вигідно працювати з Аграрним фондом, оскільки, по-перше, фонд працює за нормованої рентабельності, а, по-друге, ми пропонуємо підприємствам укладати довгострокові контракти на закупівлю борошна, що є взаємовигідним кроком.

-  Чи достатньо борошна в розпорядженні Аграрного фонду для забезпечення потреб хлібопекарських підприємств?

- Фонд повністю справляється зі своїми завданнями, має достатній запас борошна й здатен забезпечити 20% потреб українського ринку. За необхідності Аграрний фонд може різко збільшити запаси борошна, використавши для переробки власні запаси пшениці. На цей час фонд працює в стандартному режимі й забезпечує близько 20% ринку борошна.

- Борошномели України виступають за скасування обмеження рентабельності борошномельних підприємств і процедуру декларування цін на зерно. Як Ви ставитеся до цих пропозицій?

- Що стосується обмеження рентабельності, це вимушений захід. Відносини на ринку повинні бути ринковими, а дотації – адресними.

-  Чи працює Аграрний фонд над залученням інвестицій? У які сфери діяльності планується залучити кошти в середньостроковій перспективі?

- Фонд активно працює над розвитком інвестиційних проектів, пов'язаних із борошномельними підприємствами, про які ми плануємо повідомити дещо пізніше.

-  Чи займається фонд реалізацією планів із закупівлі кукурудзи та інших культур в аграріїв? Чи планується розвивати нові напрямки діяльності, наприклад, закуповувати продукцію тваринництва?

- Якщо під названі вами проекти буде державне фінансування, то Аграрний фонд, маючи великий досвід роботи із закупівлі зерна і розгалужену мережу регіональних представників, зможе здійснити державне завдання краще, ніж решта компаній. У цей час, коли фонд працює винятково на власні кошти, ми не плануємо закуповувати продукцію тваринництва.

Новий продукт, який ми закупимо за програмою весняного форварда 2015 року, - зерно гречки. Ми плануємо закупити за форвардними контрактами 25-30 тис. тонн і ще докупити влітку під час збирання врожаю. Таким чином, для забезпечення продовольчої безпеки та запобігання ціновим коливанням плануємо закупити 20-25% гречки від потреб внутрішнього ринку.

Також фонд активно працює над виходом на ринок роздрібної торгівлі із пропозицією фасованого борошна. У лінійці брендованих продуктів від ПАТ "Аграрний фонд" будуть представлені борошно, цукор, гречка та інші крупи. Вихід планується у два етапи: спочатку співробітництво з оптовими мережами, потім – із супермаркетами і регіональними дистриб'юторами. Вихід державної компанії на ринок ритейла дозволить стримувати ціни та розширити асортимент.

- Отже, закупівлі Аграрного фонду будуть спрямовані на забезпечення власного виробництва?

- В Аграрного фонду немає власних підприємств із переробки гречки. Фонд звертатиметься до відповідних підприємств, забезпечуючи їхню цілорічну роботу, зайнятість співробітників і своєчасну виплату заробітної плати для них. При цьому після виходу на роздрібний ринок ми зможемо постачати на український ринок недорогий якісний вітчизняний продукт.

Розмовляла Майя Щербина

Про асоціацію

Cпілка «Борошномели України» створена для підтримки українських виробників борошна, круп, та інших продуктів переробки зернових.

Ми у соціальних мережах

  

Останні новини

«
»

Контакти

  01030 м. Київ
  вул. Золотоворітська, 6-Б
  +38 (044) 239-93-74
  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.